Воскресіння
В пустелі сорок днів минуло...
В пустелі сорок днів давно минуло
В молитві й пості день і ніч.
І вже коли втрачав Він силу,
Диявол сміло приступив тоді.
«Чи син ти Божий? – злобно спокушає. –
Візьми і їж! Що ж в тому злого?
Невже не хочеш? А чи не голодний?
А може уже сили сотворити чудо не стає?
А ось гляди, моє все царство…
(І враз перед очима всі царі і сильні світу
Що правлять в ньому ( із його вини)
І війнами народи травлять.
Бо слугами вони є сатани)
Скажи ж мені одне лиш слово, –
Рогатий далі не вгавав, – що я тут бог
Признай! Признай за мною право!
І правити тут на землі ти будеш ними!
Бо все моє! Мені воно все передане!
І маю право я на всю і свя!
Тож тільки скажеш і перейде
До тебе в руки влада ця!»
«Геть сатано, брехливий блазню! –
Ісус відказує йому. – Твоє ніщо!
Бо ти лиш раб і сотворіння
Що збунтувало і відійшло!
Тобі тут не належиться нічого,
Бо тільки Вишньому возносити хвалу
Творцеві й батькові усього
Молитву слави й вічну похвалу!
Не спокушай ти більше свого Бога
Бо Я прийшов спасти рід цей.
А тобі в пекло лиш одна дорога
І зникни назавжди з перед очей!
Я в жертву йду себе за світ принести,
Щоб кожен, хто повірує спасіння мав.
Щоби навічно зло із сердець стерти
Щоб кожен вірив, мав надію і любив!»
Відредаговано: 18.04.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
