Частина 36

  Ярослав був добрим, чудовим, неперевершеним, розуміючим, співчутливим, винахідливим, спритним... У нього був лише один недолік. Він не кохав мене! А мені так не вистачало кохання...

  «Дім з павуками» сколихнув спогади. Колись у мене було щасливе, спокійне життя і впевненість у майбутньому. Я пошукала у телефоні старі фотки, з яких до мене посміхався Казимир. Ах, Казимир! Що ж ти наробив? Невже ніколи у мене не буде таких відносин, сповнених неймовірної ніжності, довіри, пристрасті?.. Знову нестерпно заболіло серце. Я оплакувала те, що втратила. Якби я могла повернути час на рік назад! Я б стала такою ніжною, звабливою, грайливою, спокусливою... Ніяка Полінка не вкрала б у мене Казимира!

  А найголовніше – я знову стала б дівчиною, що живе у зачарованому будинку, на який звертають увагу всі, хто проходить по вулиці. Як я втомилася корчитися у беззвучних риданнях, вкладаючись спати на розкладному ліжку, яке вдень я вимушена знову складати і ховати за шафою! А працюю над перекладами я на кухні, бо мати дивиться свої бескінечні серіали, вмикаючи звук на усю потужність, тому що останнім часом вона недочуває. Але й на кухні мені нема спокою, бо туди час від часу виходить Маруся з малим Тимком. Вона дивиться на мене незадоволено, бо я заважаю їй. Сиджу годинами, втупившися у ноутбук і виклацуючи щось на клавіатурі, замість того, щоб допомагати їй варити кашку для дитини...

  Навіть не знаю, чого я хочу більше: повернути Казимира, знову оселитися у «домі з павуками», чи перемогти Полінку? До речі, було б непогано помститися суперниці! Нехай вона пройде все те, що по її вині пройшла я: ревнощі, сльози і страждання.

  Чом би ще раз не спробувати повернути Казимира? Але не цей раз я вже не буду діяти нерозважливо. Не побіжу до ворожок чи екстрасенсів, віддаючи їм гроші за сумнівні ритуали. Ворожба не допоможе! Магія існує лише в казках та фільмах на кшталт Гаррі Поттера. Але ж існує банальна психологія!

  Ярослав розповів мені струнку систему повернення чоловіка до покинутої жінки. Тоді я відмовилася від його допомоги. А тепер вирішила, чом би й не спробувати? Тепер, коли я маю дружню підтримку, коли вже не ридаю з любого приводу, коли рівновага повернулася до мене – тепер і тільки тепер я з холодною головою можу розробити план по поверненню Казимира.

  Кажуть, що помста – це страва, яку треба смакувати холодною? Тепер я зрозуміла зміст цієї фрази. Я заспокоїлася. І тепер я можу помститися.

  Я відкрила у ворді новий документ і почала записувати план. Отже, перший крок: розпрощатися з чоловіком з гідністю. Не плакати, не чіплятися за нього, не молити, не благати, не погрожувати, не вчиняти скандалів. Якщо ти вже зробила цю помилку – нічого страшного. Головне – вчасно перестати. Коли ми чіпляємося за невірного чоловіка, ми дратуємо його ще більше. Ми принижуємо себе у його очах, що більше не дивляться на нас закохано. Найкраще – написати йому стриманого листа, подякувати за минуле, побажати щастя і попрощатися. Зникнути з його життя, як би важко не було. Чоловіки підсвідомо чекають сварок і готуються відбиватися. А коли жінка покидає їх без скандалу, вони відчувають себе розгубленими. І навіть починають її поважати.

  Навпроти цього пункту я поставила галочку. Це я виконала. Так, спочатку були сварки і скандали. Але потім я знайшла у собі сили, щоб просто піти, не вимагаючи нічого, на що я не мала права.    

  Далі. Другий крок. Повне мовчання. Як би не хотілося подзвонити чи написати листа з освідченням в коханні – це заборонено робити. Треба зникнути з життя чоловіка, відгородитися від нього. Нехай помучається, роздумуючи, що трапилося. Чи він вже не цікавий жінці? Чи вона знайшла іншого? Чи, може, ніколи не кохала насправді? Думати так – боляче для чоловічої гордості.

  Мовчати треба, як мінімум, місяць. Можна два чи три. За цей період все погане забудеться. Чоловік час від часу буде згадувати вас, бо колишнє кохання не скоро забувається. Настане день, коли згадуватиметься лише хороше. І коли через кілька місяців чоловік отримає звістку від жінки, то його серце сколихнеться від приємних згадок. І тоді він сам захоче побачитися з жінкою, яку колись викреслив зі свого життя.

  Тут я теж можу поставити собі галочку. Ми з Казимиром не бачились і не переписувались майже три місяці.

  Третій крок – жити своїм життям. Зайнятися спортом, вивчитися чомусь цікавому і корисному, можливо – попрацювати над зовнішністю. Не підлаштовуватися під чужі смаки, а стати найкращою версією самої себе. Чоловік, напевне, уявляє, як ви без нього жити не можете, плачете увесь день, ходите по хаті нечесана-немита. Так зробіть йому сюрприз! Хай він проковтне язика, коли при випадковій зустрічі він побачить веселу і самодостатню красуню! Красуню, яка вже не горить бажанням належати йому.

 Я зараз саме тут. Я живу, я працюю над собою. Я встаю зранку, щоб годинку побігати по парку, насолоджуючись рухом та свіжим повітрям. Я стала краще виглядати, моє обличчя повернуло собі свіжий рожевий колір, мої очі знову радісно блищать. Може, варто пофарбувати волосся? – задумалася я, роздивляючись себе у дзеркало.

  Четвертий крок – вийти на контакт. Як це зробити? Найголовніше правило: ненав’язливо! Запитати про щось, на чому ваш чоловік добре знається. Якщо відповідь буде позитивна – йти далі, зав’язуючи розмову, потроху, слово за словом. І не забути вийти з розмови першою. Сказати, що ти зайнята і тобі вже час йти. І нехай він залишиться здивованим. Просто перерви розмову на півслові. Не відповідай на останнє питання. І це стане приводом, щоб продовжити розмову наступного дня.