Острів Рекан. Укладення про народи

   Колись давно острів Рекан був місцем, на якому жив бог. Може хтось із братів-ураганів. Може їхня матінка. Може, навіть, усі разом.

   Острів з'явився, коли прийшли боги та вирішили жити на землі. Насправді, острів був храмом, створеним богами. Ідеально круглий та неприступний, з єдиною гаванню з вузьким проходом.

   Не дивно, що коли пішли боги, на острові одразу ж поселилися люди. Живучи на цьому острові навіть фортеці будувати не треба. Перекрити вхід у бухту та живи собі.

   Втім, людям цей острів на користь не пішов. Чи то богам не сподобалося, що їхнє житло зайняли смертні. Чи людям взагалі не можна було селитися в колишньому будинку бога. Невідомо. Острів відібрав у поселенців розум. Не весь та не у всіх. Але більшість реканців поводяться так, наче вони самі боги — невразливі, безсмертні, наділені силою, здатною вирощувати посеред моря острови.

   Насправді нічого в них крім гонору і неприємних характерів немає. От і не люблять їх сусіди.

   Гордість реканців не дозволяє їм займатися землеробством, але якби й дозволяла, кам'янисті землі острова для цього не підходять. Вони майже не займаються ремеслами, але знову ж у них нема з чого навіть горщики ліпити. От і доводиться реканцям бути купцями, моряками та найманцями. І говорити, що все інше нижче за їхню гідність. Втім, рибу вони ловлять і кіз вирощують. Мабуть, якось умовили гідність і гордість.