Ворон
МАЛЕНЬКИЙ ЕПІЛОГ
Отримавши звістку про загибель сина, Одинцов вийшов із дому.
Він повільно йшов весняним містом. Голосно співали птахи, але він не чув мелодій їхніх пісень.
Відчувши, що сили залишають його, Одинцов опустився в парку на найближчу лаву навпроти корчми, безглуздо дивлячись на веселих людей, що виходили.
Назустріч йому рухався не поспішаючи, спираючись на тростину, засмучений Щасливцев. Він ніби постарів одразу на кілька років. Останнім часом він тільки й жив очікуванням звісток про свою дочку. Але про її долю нічого відомо не було! Його Карина зникла безвісти!
Щасливцев важко опустився на лаву неподалік Одинцова.
Поруч із ними опустилися з неба два ворони - самець і самка.
Вони були налаштовані явно дружелюбно до сидячих та поводилися трохи незвичайно! Вони підійшли дуже близько, нахилили головки, а потім і зовсім, під звуки музики з корчми, почали переступати з лапки на лапку, ніби танцюючи.
Обидва батьки здивовано підвелися. Вони впізнали…
У шинку біля вікна сидів старий сивий пан і пив чай, спостерігаючи у вікно вищеописану сцену. Усміхнувшись, він кинув монетку на стіл, взявши старомодний циліндр, вийшов назустріч сліпучій весні.
КІНЕЦЬ
Березень-квітень 2015 року.
#3812 в Фентезі
#913 в Міське фентезі
#2504 в Сучасна проза
Відредаговано: 03.02.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
