Розділ 32

Нагадую про телеграм канал де я всіх чекаю)

https://t.me/books_MR2060

або вводите у пошуковому запиті

Books_MK

Макс

- Отже, я не такий чудовий оповідач як Дмитро.- сказав я. - Але свою ідею постараюся донести. Цей проект, є дуже важливим...

- Це ти дізнався вчора з наради?- перебив мене Кирилевський молодший.

Я глянув на нього. Ну так, цей мудак не був би собою якби не пробував якось мене загнати у глухий кут.

- Ні. Я вивчив фінансовий звіт за цей місяць. Звідки зрозумів що фірма знаходиться на нижчому економічному місці ніж влітку. Думаю, це повязано з ринком. Зараз є достатньо багато конкурентів і купці знаходят найкращий для себе проект і моделі. Тому цей проект є важливим, адже його коштовність може все змінити.

- Не думав що ти ще й фінансист. - сказав уїдливо Ігор.

- Це всього входить у однин з предметів в універі. Думаю, ти б це також знав. Але повернемося до презентації.  Будинок. Ззовні, як я думаю він одразу має приваблювати. Не важливо що знаходиться всередині, люди завжди бачать тільки обгортку. Зараз є безліч видів будинків. Починаючи з стилів середньовіччя і закінчуючи 3-D моделями. Що і запропонував вчора Дмитро. Але, щось нове і незвичне завжди приваблювало. Тому, що буде якщо обєднати ідею замку та каркасно-панельний будинок? І...ось що виходить. Половина будинка незвична. Велика башта, моментами вкрита декоративним мохом, а половина це простий будинок до якого всі звикли. На мультимедійній дошці з'явилася картинка котрі я вчора старанно створював

- Це незвично. Хоча цікаво. - сказав задумливо Дмитро.

Я посміхнувся.

- Ну, експеременти ніхто не відміняв. Клієнт ясно вказав що хоче чогось нового. Але ж він не дав обмеження що це тільки кольори. Частину замку можна легко зробити з чорної цегли. Щодо середини то ці два корпуси будуть відрізнятися. У замку будуе бібліотека, котра саме і буде на верхівці башти, і одночасно це буде і тераса. Бо, купол можна зробити з товстого скла. Таким чином ми можемо побачити зорі, а влітку проводити час під сонце і навіть не  згоряти на ньому. Також там можна розташувати головну спальні. Вона може бути у сучасному стилі. Яскраві синьо- білі кольори. А  в іншому місці маленькимй музей, адже замовник є колекціонером і йому потрібно десь тримати свої речі котрі він активно купляє.

- А це ти вже звідки знаєш? Цього точно не вчать в універі, а також я читав замовлення. Такого уточнення там також не було. - знову сказав Ігор.

- Обмеження, що я не можу заходити у інстаграм чи фейсбук замовника немає. Зараз в інтернеті є більшість життя кожного у відкритому доступі. Думаю, замовнику буде приємно що ми подумали не тільки про загальну картину а й про особисті захоплення.

- Георгій Ростиславович, я з кожною хвилиною більше сумніваюся що Максим вчиться тільки в університеті. Ця ідея...напевно ніхто б до такого не додумався. - сказала Діана, здається вона була з маркетингового відділу. 

- Не повіриш але я сам здивований. - я глянув на батька котрий зараз дивився зовсім не на мене. Схожа, моя доповідь його ані трохи не вразила. - Продовжуй. 
 - Отже, друга частина будинку це у нас сучасність. І тут можна все інакше повернути. Якщо в частині замку була сучасність то тут ми можемо легко спроектувати вікторіанську епоху. До прикладу.  Я знайшов у інтернеті декілька фотографій-моделей. Але, дещо змінив.

На екрані висвітлилися фотографії.

***

- От і все. Це загальна моя ідея щодо цього всьго. - закінчив я промову.

- Чудово, можеш сідати на своє місце. - сказав батько.

 Я зробив це, хоча всередині і був обурений, що за момент усієї моєї розповіді він жодного разу не глянув на мене. Його погляд був на дошці, на стелі, на вазоні, на вікні, на Ігореві ....всюди але тільки не на мені. І це не могло пригнічувати. Я працював наж цим всім, починаючи з періоду тут у його кабінеті, закінчуючи третьою годиною ночі. І то, мені цілий час чогось не вистачало. Аж коли я спустився вниз серед ночі і побачив Камілу котра пила какао то ідея наче сама зявилася щойно я побачив прядки її волосся. Вони були такими ж різними. Біляві а подекуди чорні. І саме це наштовхнуло на думку цієї різності. Незвичного поєднання. 

- Отже, хто за те, щоб цієї неділі перед замовником був презентований проект Максима?

 І це був найвідповідальніший момент. Але...коли руки майже всіх, за винятком батька, і Кирилевських піднеслися вгору, я потайки почав радіти.Адже робота котру я зробив- недарма.

- Чудово. Проект Максима буде презентовано.

- Дмитро, ти можливо хочеш щось сказати? Все ж твій прооект був першим і так раптово його замінили.- озвався Кирилевський старший.

- Ні. Я наоборот радий. Ця ідея щодо обєднання- це...неймовірно. Я б не додумався до цього і знаючи замовника я впевнений що йому сподобається. Максим повністю все врахував, навіть те на що я не звернув уваги. Він...великий молодець. І скажу наперед, я радий що в майбутньому він буде у нашій команді.

- Дякую. Мені дуже приємно що за такі слова. Все ж я не спеціаліст. - сказав я.

- Досвід не завжди головний. Він в якісь мірі може і заважати у роботі. - відповів Дмитро.

Я кивнув головою.

- Тепер перейдемо до наступного запитання. ХТО буде презентувати? Діана?- сказав батько.

- Нііі. Я не зможу все розказати не упустивши деталей. І до того ж це проект вашого сина. Думаю, він чудово впорався з завданням все це зробити. Але й презентував він захоплююче. Думаю, що всі погодяться зі мною що саме створитель і має презентувати.

 Всі ствердно закивали головами.

- Стоп. Ні. Я...я не можу. - сказав я  нервово. - Я не візьму на себе таку відповідальність.

- Все вирішено, Максиміліан. Ти будеш все презентувати. Нараду закінчено. - сказав батько і ві встали коли він встав і пішов.

Я ошелешено дивився на дошку де був перший слайд моєї презентації.