Розділ 16

Нагадую про телеграм канал де я всіх чекаю)

https://t.me/books_MR2060

або 

вводите у пошуковому запиті

Books_MK

Каміла

Я була безмежно вдячна Максу. За все. Починаючи з того що поцікавився причиною мого суму і закінчуючи тим, що провів зі мною свій вечір. І хоча спати на дивані не було передбачено все ж я не хотіла зізнаватися собі, що мені було надто зручно на його плечі. Хоча спина і нила від сидячого положення. Коли ми вийшли з машини і попрощалися я і не помітила що схопила. Макс простягнув телефон,я його вкинула у кишеню і пішла в універ. Після першої пари почула що прийшло повідомлення,вийняла його і....здивувалася -це легко сказати. Я почала крутити телефон. Новий айфон останньої моделі. І це не мій телефон!

-Люди,походу нашій новенькій татусь уже телефончик купив. Підтримуєш статус, Боднаренко. Чи як там твоя минула фамілія? Хоча ти напевно про неї вже і забула.-вигукнув на всю аудиторію хлопець що сидів позаду мене.

Ну так,сказати що мої відносини з однокурсниками не склалися це нічого не сказати. І все через мою любу матусю. Звичайно ж,я не проти її власного щастя, але тепер у новому універі я через стала тим самим експонатом для знущаня. Сиджу  сама на першій парті. А крім поганого, в свою сторону нічого не чую від інших. Якщо чесно...саме це і було причиною мого вчорашнього розчарування. Хоча мені потрібно сприймати правду адекватно але все ж образливо. Ми ж не винні за вчинки наших батьків. То чому через те,що мама одружилася і переписала мою попередню скромну фамілію Острозька на Боднаренко, тепер у універі всі мене осуджують.

Я спробувала розблокувати телефон але не змогла. Він був на паролі. Якого я не знала. Тому прочитала тільки від кого повідомлення. І виявилося що...від мене. 

Kala:Я схоже переплутав наші телефони. Після третьої пари занесу твій.

Схоже це був Макс. Я сховала назад телефон у портфель. Не вистачало ще чужий телефон посіяти або розбити. Продзвонив дзвоник і у аудиторії зайшов професор котрий почав вести лекцію. 

Після третьої пари по аналогії найбільша перерва. Я вийшла з аудиторії пізніше за всіх щоб не натикнутися на чергову погрозу або слова однокурсників. Але це не врятувало мене. Щойно я ступила за двері як відчула що мій рюкзак смикнули і він злетів з плеча на котрому я його і несла. 

-Цікаво,наскільки дорогі речі іще в тебе є у цій шматі.-гукнув той самий однокласник.

Як я зрозуміла за вчорашній день він тут у авторитеті. Я взагалі не розумію звідки ці всі люди взялися в медичному університеті. З їхньою поведінкою вони мали б бути далеко не тут.

-Віддай будь ласка.-звернулася я до нього спокійно як хотіла б це видати. Не хотіла б я мати проблеми з ним.

-А то що? Що ти мені зробиш? Нажалієшся своєму татусеві? Та немає проблем.Чи можливо мамусі?

-Вовчаренко,я бачу ти повністю страх втратив!-почула незнайомий голос десь за юрбою всіх одногрупників котрі стали у коло слідкуючи за цим інцидентом.

Бачила як крізь натовп пробрався Макс із Стасом.

-Макс,а...що ти тут робиш? -невже я чую переляк у голосі цього типа?

-Та ось думаю зайду,подивлюся наскільки ти любязний із моєю сестрою. Бачу у вас чудові відносини. Чи ти давно зі мною не говорив?-ох не хотіла б я бачити на собі цього погляду Макса. Здається він готовий тут і зараз затіяти бійку.

-Макс,все...нормально.-сказала я.

Хоча здається я пробурмотіла це під ніс а не сказала.

-Вибачайся!-звернувая він до того самого однокласника. Наче і не почув мене.

І наскільки я була здивована коли він підійшов і віддавши портфель пробурмотіла скупе "Вибач". І уже розвернувся щоб піти як Макс схопив його за лікоть.

-Не змушуй мені нагадувати тобі,що Боднаренко це не просто співвідношення букв. Зарахуй, щойно я дізнаюся що ти займаєшся булінгом,то ми повторимо нашу спільну вечірку. Зрозумів?

Той кивнув у знак згоди а тоді Макс пустив його і звернувся до решти.

-Що таке? Цирк закінчився. Можемо поаплодувати клоуну Вовчаренку за чудово зіграну роль. А зараз розходимося.

Здається я чула як дівчата котрі проходили повз нас записали невідомо від чого.

-І навіщо ти це зробив? Тепер крім того що говоритимуть, що моя мама голову твоєму батьку закурила, так скажуть що я і брату встигла це зробити.-сказала я дивлячись на нього.

Він ступив на крок ближче до мене.

-А тепер запам'ятай. Якщо ти вже і є частиною сім'ї Боднаренків,не смій опускати голови і допускати зневажливого ставлення до себе. Я просто нагадав усім, хто ти є. Але на наступний раз,зроби це сама. Постав на місце тих, хто сміє насміхатися з тебе. А зараз- він глянув на годинник на руці.-Віддавай мій телефон і я ще встигнув у кав'ярню. 

Я нічого не відповіла тільки вийняла телефон і ми ними обмінялися. Макс розвернувся щоб піти, я подивилася на Стаса і мені здалося що він посміхнувся?   

Макс

Після третьої пари Стас зголосився піти зі мною. Мовляв і так скучно буде. Ми швидко знайшли аудиторію де у Каміли закінчилася пара і я зауважив скупчення людей.

-О,невже у ботаніків буває щось веселе?-сказав Стас насміхаючись.

Я також посміхнувся. Але коли підійшовши ближче зрозумів у чому річ,то обурився. Ясно що я мав  поставити цього мажорчика на місце.Ми з  Вовчаренком знайомі давно. В школу разом ходили хоча завжди і крім конфліктів у нас не було нічого спільного. І тут він, весь прекрасний знущається з Каміли. Мене це розлютило. Тому я швидко з ним розібрався, натякнувши що наші шкільні бої можуть продовжитися. Каміла ж була надто милою щоб його заткати, і попри мою недовгу виховну хвилину,здається її сміливість так і не збільшилася але хоча б тепер я знаю, що лізти до неї не будуть.