Розділ XV Хто вони тепер?
Коли Клаус повернувся до друзів, Венді вже напувала Астрід зіллям, але та поки що не прокинулася. Королева фей допомогла дівчинці із зіллям. Воно було неймовірно складне і такому у школі не вивчалось. Швидше за все Аврелія могла використовувати це зілля, оскільки працює у Володінні. Тільки робітники мають доступ до рецептів настільки сильних сумішей.
Венді також нагодувала фею що було теж важливо. У королеви має бути багато сил, оскільки дітям знадобиться її допомога. Спілкуватися з нею вже майже навчилися. Друзі знаходили потрібні символи у книзі та показували їх фея, а вона у свою чергу писала відповіді на аркуші паперу. Тоді знаходили цей символ у книзі та дивилися на переклад . Так вони й спілкувалися.
Коли Клаус зайшов до будинку, всі були в зборі, ніби чекали його. Мисливець був дуже зібраним та зосередженим. Все, що сказала йому Ніколь, дуже зачепило його, але показувати це іншим він довго не хотів , почуття відповідальності не дозволяло йому це зробити.
- Клаусе, де ти був? - запитав Кол, дивлячись на друга. Він сидів біля ліжка Астрід на стільці, а Венді щось розглядала в книзі і міркувала.
- Астрід все ще не прокинулася? - спитав він, ніби не почувши запитання друга. Кол тільки похитав головою.
- Я дала їй зілля. Нам залишається лише чекати та сподіватися на краще, – сказала Венді, повернувшись на стільці обличчям до приятелів.
- Я поговорив із Ніколь. І вона мене покинула. - Друзі відразу трохи захвилювалися, але Клаус начебто не помітив їхньої реакції тому продовжив розповідь. – Потім пішов до своєї родини. Поговорив з мамою, та вона сказала, що у Володарстві сьогодні вночі збори та вони будуть обговорювати нас. Усі наші батьки приїдуть туди.
- Все дуже погано… , - сказав Кол, незнаючи ще головну частину діалогу Клауса з його матір'ю.
- Ти навіть не уявляєш, наскільки все погано. Вона сказала мені, що там буде Аврелія, і вона нас просто може розкрити, так як через тебе здогадалася, що насправді відбувається. Але найжахливіше те, що нас можуть стратити.
- Кого стратити? - Тут прокинулася Астрід і всі одразу перевели погляд і підбігли до неї.
- Астрід, ти як, все нормально? – запитав дівчину Кол.
- Так, все чудово. І чи довго я так спала? – Друзі не відповіли, а просто опустили голову вниз.
- Тобі потрібно зараз відновлюватись. Відпочивай, тобі не треба зараз думати про погане,- скачав Кол.
- Вона не має часу на відновлення. Нам треба сьогодні ж знайти Меттью чи все буде набагато гірше,- сказав Клаус трохи панікуючи, що йому невластиво.
- Друзі, зі мною все нормально. Тому розкажіть мені, що трапилося.
Часу майже не залишалося, і вони розповіли все як є. Про те, що вони дізналися про їхні нові сили більше і що вони мають дві сторони. І про те, що Аврелія дізналася про їх секрет. А також про те, що Клаус почув сьогодні з вуст його матері. Ну і про те, що тепер вони навчилися говорити з феєю.
Астрід була в шоці від почутого. У неї по руках побігли мурашки особливо від того, що збирається зробити з ними Володарство. І про те, що Ніколь не повірила Клаусу.
- Ти як? - запитала Астрід, дивлячись на Клауса.
- Розумію, що Венді мала право на рахунок того, що ми всі чудовиська, – відповів він.
- Клаусе… - сказала Венді, але хлопець перебив її.
- Ти й справді мала рацію. Ми занапастили багатьох і через нас ще багато хто загине і як би ми цього не хотіли ми не можемо на це вплинути. Найбільша проблема в тому, що ми навіть родині не потрібні.
- Ми ж ... ,-продовжувала Венді, але тут її перебила Астрід.
- Мене родина покинула, Кол її втратив, Венді від неї відгородилася, а Клаус її відштовхнув. Ми й справді не потрібні їм. Ми робимо все лише гірше. І знищуємо навіть найближчих для нас людей. - У русалки потекли сльози, і Кол її трохи обійняв.
- Ми чудовисько. Ми люди з неймовірними здібностями навіть для чарівних істот. Ми начебто відхилені від норми, але нам нічого не залишається, як просто довести справу до кінця, оскільки іншого виходу у нас немає. Відступимо - занапастимо всіх, підемо вперед - також занапастимо всіх, а помремо ми або у Володарстві ,або біля Меттью. Тому, давайте закінчимо розпочате, - сказала Венді та друзі трохи з нею не погодилися.
- Давайте хоча б зрозуміємо, на що здатні наші сили, - сказала Астрід і хлопці почали переодягатися в найзручніший одяг, щоб випробувати себе на міць.
Вони пішли в підвал і почали там збиратися до бою чи смерті. У той момент вже не було різниці. А й справді, що їм залишалося робити ,окрім як закінчити цей жах? Вони не мали вибору як такого. Вони хотіли, щоб усі перестали їх боятися, щоб вони знову були комусь потрібні. А поки що вони потрібні тільки собі й один одному. Для них це було головне зараз.
- Я можу створювати портали та руйнувати їх. Ми це вже перевіряли, – сказала Венді, стоячи у підвалі, де було холодніше, ніж у морозильній камері.
- Я можу руйнувати щось або створювати, - сказав,Кол, спускаючись у підвал. – Я вже так само перевірив свою силу. Тепер треба дізнатися, що можете ви.
- Я можу наділити зброю силою телепортації, а зворотна дія: швидше за все я можу цю силу також відібрати.
- Перевір, - сказала Венді. - Адже ти вже наділяв свій ніж силою телепортації. Тож спробуй тепер забрати її.
Клаус узяв свій ніж у руки і знову між зброєю та його руками виник спалах. Було неприємно і на руках з'явилися сильні почервоніння, як від опіків. Це було як побічний ефект, що є у кожного з guys, коли вони використовують свою силу. Клаус кинув ножа у стіну біля Венді і той майже торкнувся її. Після дівчина взяла його рукою, але нічого не відбулося. Мабуть і справді працює. Ніж більше не може телепортувати.
- І справді спрацювало, – сказав Астрід. - А що в мене тоді? - Діти мовчали кілька хвилин. Нічого не спадало на думку.
- Адже ти можеш зникати. І це зникнення в тебе проводиться в катакомбах. Тобто, коли ти змушуєш когось зникати або зникаєш сама, ти опиняєшся в катакомбах і можеш за допомогою них піти в інше місце, – розповіла Венді.
- Так, а коли мені треба з'явитися, катакомби самі дають мені знак, що я в потрібному місці і вони заповнюються водою, начебто з водоспаду, – сказала Астрід, ніби продовжуючи пояснювати дію своєї сили.
- Так, тоді яка може бути зворотна дія? - спитав Клаус.
- Можливо вона може когось змусити постати перед собою? Того, кого вона не бачить? - Запропонував Кол.
- Як ти собі це уявляєш? – запитала Астрід.
- Припустимо, я став у тебе за спиною. - Кол став за нею. - Ти ж не бачиш мене? - Вона кивнула. - А тепер постарайся змусити за допомогою своєї сили перенести мене перед собою.