Глава VI Промінь сонця, що веде до смерті

Все проходило як завжди. Венді не спілкувалася з Клаусом якийсь час. Наступного дня після дня народження Кола, його друг обдумав слова Венді про те, що він вчора страшенно некрасиво поводився. І йому треба поговорити з Ніколь .Вона якраз недавно виписалася зі шкільного шпитал, але на уроки досі не ходила.

Клаус підійшов до кімнати Ніколь і постукав у двері. Він чув як вона з кимось спілкувалася в кімнаті. Можливо телефоном. За кілька секунд вона відчинила двері і впустила Клауса до кімнати.

• Привіт, що ти тут робиш? – посміхаючись запитала Ніколь. Вона була чимось зайнята, але Клаус цього не помітив.
• Просто прийшов тебе провідати. Як ти?  Він був засмучений.
• Нормально, мені приємно, що ти зайшов. - Вони почали говорити про все поспіль. Не було іскри та щирості у спілкуванні. Говорили вони про школу і про шкільний бал, який буде на честь нового року приблизно за два місяці. Це ще не скоро, але вся школа вже готується. Це страшнувато.
• Ти прийдеш на новорічний бал? - він спитав її, дивлячись в очі. Вони були карі. Коли вона їла кров у вампірській частині їдальні то вони у неї ставали червоними, як у всіх вампірів у період, коли вони їдять. Раніше Клаусу це здавалося прикольним, але зараз він не думав про це. Думки були забиті зовсім не тим, чим потрібно.
• Не знаю ще. Мені треба буде поговорити із батьками ближче до свята.
• Добре.                                                                                                                                                  Вони обмінялися, ще кількома словами і розійшлися. Був час обіду, і він пішов до їдальні.

Тим часом Кол, Астрід та Венді вже сиділи за їхнім столом. Клаус підійшов і сів.

• Всім привіт, - сказав він.
• О, Клаус, привіт! Як ти? Де ти був, ми на тебе чекали? - сказала Астрід у гарному настрої.
• Я був у Ніколь.
• І як вона? –  запитала Венді.
• Все нормально. Я запитав, чи буде вона у школі під час новорічного балу? – сказав хлопець, подивившись на свою тарілку з їжею.
• До речі, хлопці, а ви що думаєте щодо балу?!                                                                                   Навіщо взагалі Клаус сказав про цей бал, тепер Астрід не відчепиться.
• Давайте домовимося не говорити про новорічний бал поки ми не розберемося з Меттью? – запропонував Кол, а Венді підтримала.                                                                                        Хоч одна нормальна людина у їхній кімнаті.
• Добре,  домовились, - сказала Астрід, заплющивши очі на кілька секунд, начебто вона засмутилася.
• Мене дуже бентежить ця ситуація з Меттью. У мене таке почуття, що на тій зустрічі в столиці нам не світить нічого хорошого.
• А хіба може бути інакше? - з усмішкою запитав Клаус.
• Просто може  нам когось попередити про це? І ми так і не розгадали того шифру. - Тільки від Венді було чути ініціативу про Меттью, а Клаус просто підтримував діалог. Тим часом Кол та Астрід грали у дивоглядки. Що вони там учора обговорювали? Було складно не помітити їхнього збентеження та тяжіння один до одного. Навіть Клаус це помітив. Що дуже дивно для нього.
• Немає сенсу когось попереджати. Що вони зроблять ті самі вчителі? Скажуть нам туди не  йти? А самі вони навряд чи візьмуться за це. Адже всі бояться колишнього мисливця, бо в нього ціла армія демонів і вкрадений у них сувій . Тим більше ви не чули новини, що Меттью вбив міністра магії?
• Стоп, що? - Венді була шокована тим, що сказав Клус. Вона не чула про вбивство міністра. Вона не дуже любить читати новини.
• Так, Венді, ти цього не знала? Сьогодні вранці повідомили про подію. Мій та Клауса батько подзвонили нам по мережі нашого чарівного світу і сказали, що це сталося. Адже вони важливі особистості у столиці.

Точно, Венді зовсім забула, що сім'ї її друзів працюють у столиці. Треба сьогодні ввечері зателефонувати  мамі та поговорити.

• Та моя мама і тато теж в шоці від новини. Вони приїхали з прихованого острова біля Америки до столиці, щоб дати інтерв'ю для новин. Їх навіть каналами показували. Також там було сказано, що до 17 числа в столиці будуть заборонені парафії і ніхто там працювати не буде і жити теж. Її повністю закривають на якийсь час.
• Це означає, що коли нам треба буде піти до Меттью на зустріч, то в столиці нікого не буде і нам не буде кому допомогти? - Венді трохи переживала  через те, що сталося.
• Це те, про що я кажу! – сказав Клаус.
• Та ти маєш рацію, нам немає сенсу щось говорити оточуючим, – сказав Кол подумавши і відірвавшись від розглядання Астрід.
• Я думаю нам треба буде  уночі,десь в годин так п'ять ранку, щоб було видно та ми змогли непомітно пробратися до кабінету вчителів. Там є один з порталів, що веде до столиц,. - сказала Астрід.
• Я думаю, що о п'ятій ранку це пізно, тим більше охоронець містер Гелпор прокидається в цей час, – сказав Кол, згадавши  цю інформацію.
• Краще давайте вночі  о третій годині? – запропонував Клаус.
• Добре. А що робити із шифром? Ми його так і не ...                                                                               Тут підходить Тайлер і перебиває Венді. Це той хлопець якому подобається Астрід. І саме вона пішла з ним на побачення, щоб отримати подарунок, який вона в підсумку віддала Колу на день народження. І саме Астрід домовилася з ним, щоб вона і Венді цього року оселилися знову в одній кімнаті. Взагалі він ніби в Астрід на побігеньках.
• Привіт всім! Як у вас справи, що обговорюєте?
• Та так нічого особливого, – сказала Венді з повагою.                                                                                     Він був трохи дурним якщо не розумів, що Астрід ним маніпулює. Просто Венді намагалася до всіх шанобливо ставитись, окрім Клауса, звичайно. За емоціями Клауса було цікаво спостерігати на той момент. Венді не могла цього бачити, але Астрід помітила як він з презирством подивився на Тайлера. Той його ніколи не любив.
• Адже ви знаєте, що міністра вбили? - спитав перевертень.
• Так, я щойно сказав про це Венді. - швидко, коротко і чітко сказав Клаус.
• Вам вчитель з самооборони сказав, що на уроках ви боротиметеся з перевертнями, особливо з моєї зграї. Сподіваюся, ви у добрій формі, хлопці.                                                         Він моргнув правим оком і пішов.
• Я наваляю Тайлеру на уроці самооборони, якщо він так цього хоче. Як минулого разу не вийде! Більше він не вкусить мене і не отруїть своєю отрутою перевертня, - Клаус був злий, але на обличчі цього не було видно, просто трохи грубо він це сказав після відходу Тайлера.