Німецькі порядки

Фронт  віддалився на схід. Вже не було чути канонад . Тільки частий гул літаків, що прямували із-за Збруча в сторону фронту, заставляв жителів села вдивлятися в небо і в думках співчувати солдатам. Стара Марія з онуками і далі поралась по господарству. П’ятдесят сотих огороду , що простягнувся від хати вверх до лісового масиву треба було обробляти. На весні орати, закопувати, садити, сапати ,

а восени- збирати урожай. Саме він , цей клаптик поля, годував сім’ю, не давав часу падати   в розпач. Марія і сама працювала і онуків залучала до праці, щоб допомагали . І вони трудилися з раннього ранку до пізнього вечора і ніколи не жалувались. В обов’язки Сашка входило гонити пасти корову, Галинка допомагала Марії по господарству, сапала город, доїла корову, обходила поросят, курей, гусей.

І так проходили день за днем, місяць за місяцем. Одне турбувало Марію- незвичні жорстокі німецькі порядки.  Худобу , свиней в хліві переписали. Не дай бог, зарізати яке порося без відому місцевих поліцаїв (шуцманів) - тоді лиха не оберешся, донесуть німцям , а ті і розстріляти можуть.

Німці в селі встановили нові порядки. Більшу половину вирощеного урожаю, особливо зерна, потрібно було здавати в млин для потреб німецької армії. Корову тримаєш - молоко,сир теж для цих потреб за даром відноси на молочарню (зливний пункт) .

Так проходив час, минали роки. І от до села донеслись вістки про поразку німців під Москвою, на курській дузі. Дійшла чутка і про сталінградську битву.

***

Незабаром  знову залунали канонади,  але тепер уже зі сходу. Саме через їхне село              німецькі гарнізони в хаотичному порядку спішно виривались з влаштованого їм котла.

Ось як описують події тих днів офіційні засоби масової інформації. Операція визволення дістала назву «Кам’янець-Подільський котел»:

«У лютому-березні 1944 р. в районі Кам'янця-Подільського йшли запеклі бої між військами 1-го і 2-го Українського фронтів і 1-ї танкової армії вермахту, зі значним втратами з обох сторін. Спочатку в оточенні радянських військ виявилися 11 піхотних і 10 танкових і моторизованих дивізій. Незабаром на їх підтримку з Франції був перекинутий 2-й танковий корпус СС, окрема піхотна дивізія, кілька дивізіонів самохідної артилерії і дві танкові дивізії з Югославії, які як раз до кінця березня вступили в бій, обернулося втечею з поля бою.

Через 21 день запеклих боїв, з нанесенням великої шкоди радянським піхотним і танковим підрозділам, за допомогою деблокуючого удару 9-ї танкової дивізії СС

«Хохенштауфен», частина танків німецької 1-ї танкової армії змогла вийти з оточення і відступити. Проривом з оточення командував начальником штабу 1-ї танкової армії генерал Вальтер Венк, після цього призначений Гітлером на посаду начальника штабу групи армій «Південна Україна» з присвоєнням йому звання генерал-лейтенанта.

Тим не менш, при штурмі радянськими військами м. Ярмолинці німці втратили понад 100 танків і до 5 тисяч солдатів і офіцерів. У боях за с. Віньківці у німців були захоплені 15 справних танків «Пантера», більше 100 знарядь, 18 бронемашин, 24 бронетранспортера, 250 автомашин, 2 склади боєприпасів і 5 складів з продовольством. В районі Зяньківці в паніці відступали гітлерівці кинули 80 справних гармат.

21 березня 1944 Свердловська танкова бригада увірвалася в с.Почапинці ,що неподалік від Летави та Сокиринець ,і розгромила штаб 7-ї танкової дивізії вермахту. До результату 24 березня бригада опанувала селомЗіньковці на підступах до Кам'янця-Подiльського. У той же день, зробивши обхідний маневр, Челябінська танкова бригада спільно з 17-ї гвардійської мехбригадою 6-го гвардійського мехкорпусу заволоділа містом Скала-Подільська, успішно форсувала річку Збруч, потім звільнила село Оринин і ввечері увірвалася в село Довжок на західній околиці Кам'янець- Подільського, перерізавши шосейну дорогу на Жванець».