Вони Прихдять ЩоночІ

Мікрооповідання

Вони приходять щоночі. Випурхують з озера у перших сутінках. Розповзаються вогким туманом. Підкрадаються до будинків все ближче і ближче.

Їх вабить тепло і світло, сховане за віконним склом. Те, чого не вистачає в холодних глибинах води. Те, чим хочеться заволодіти, хоча б на мить.

Вони шкрябуться під дверима, шурхотять під шибками, шепочуть щось невимовно сумне і чекають. Чекають, доки хтось не витримає. Доки хтось не відкриє двері.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше