Розділ 20

З поліцією вийшло більше морок. Хоч як я заперечувала, що не знаю, хто б міг влаштувати перестрілку на моєму весіллі, поліція ніби не чула моїх слів і продовжувала ставити майже одні й ті самі запитання. В результаті всю цю мороку взяв на мене свого адвоката і мене відпустили. Можна було б зітхнути з полегшенням, але попереду мене ще чекали збори нашого клану. Люди прагнути вашого пояснення.

 Приїхала я на ці збори аж увечері, коли сонце майже зайшло. Провести таке зібрання я вирішила в покинутому місці, яке колись було в готелі. На місці мене вже чекали всі люди. 

 Я вийшла на невисоке підпищення, де раніше певно стояв рецепшин. Шепіт, який був чути покинув я прийшов до цього місця, враз затих. 

- Я вас зібрала сьогодні тут для того, щоб повідомити про можливу небезпеку. Всі ви чудово знаєте про події, які відбулися вчора на весіллі. Очевидно, що хтось із ворогів присутніх на весіллі вирішив так за щось помститися. Хто, навіщо і за що - ми не знаємо. Поки. - додала Меган. - Як я можу вважати, основну цілю вбивства - була я, але також я думаю, що ніхто з моїх ворогів, про які я знаю, не став би нападати на весілля і всі ви чудово знаєте чому. Я приношу своє вибачення за те, що ви втратили близьких людей, які мені служили, але ви маєте пам'ятати, що я нікого не зобов'язувала цим займатися і ви самі погодилися на умовах цієї небезпечної роботи, про що я попередила вас відразу. 

 Люди уважно її слухали, якщо між ними проносилися тихенькі перешиптування, але ніхто в голос не говорив про своє невдоволення. Після того, як дівчина поручила їм знайти людину, яка стоїть цим, і відповівши на кілька запитань, вона нарешті всі розпустила, а сама поїхала в лікарню до Блейка. Там Меган проводила весь свій вільний час, коли він лежав у лікарні, а пізніше, коли він перейшов на домашнє лікування, дівчина, з дозволу Карен, взяла з собою найнеобхідніші речі, і переїхала в дім Блейка, де приглядала за ним більше часу, взявши роботу додому, але коли була необхідна поїздка і проблем, яке питання, її заміняла Карен.  

 Також, за ці кілька тижнів, Меган дуже полюбилася та прив'язалася до Стівена - сина Карен, а він у свою чергу - до неї. Їй справді подобався цей хлопчик. Завжди життєрадісний, веселий та розважливий. Раніше, дівчина не задумувалася над тим, любити дітей - чи ні. Діти як діти, нічого особливого, але після кращого знайомства зі Стівеном, вона зрозуміла, що також хотіла у матері дитини. Можливо не зараз, але колись - точно.

 Меган розповідала це всю Блейку, правду за виключенням такого негативного обличчя та своїх роздумів про бажання дітей, лежачи в обіймах чоловіка, а він важливий її слухав, граючись при цьому з її волоссям. Воно завжди йому подобалося. Довге, хвилясте і світле - він думав, що його колір дуже добре передає все те світло, яке випромінювала дівчину. Саме через це він в неї і закохався.

                                                                                     ***

 Це був прохолодний осінній день, а точніше вже вечір, шість років тому. Тоді в міру міста, який звичайно ж був у курсі всіх справ мафії, інакше вони б мали більше проблем з поліцією, був важливий захід у честь того, що він у друге підряд був обраний у міру.

На цьому заході мали знаходитися всі високопоставлені люди, більшість з яких були членами мафії. Сім'я Блейка, сім'я Арії, ще кількох важливих людей, а також Меган з батьком, були запрошені і не могли відмовитися, інакше б втратили підтримку мера.

Хоч батько і був ворогом з батьком Меган, але втрачати підтримку головного в цьому місті, йому не хотілося, якою б сильною не була ворожнеча.

Блейка, Карен та Фінлей Вайт прибули на місце одними з перших і почали вести бесіду з головами інших кланів з метою власної користі.

Ще через деякий час розкішні двійні вхідні двері відчинилися і на порозі з'явилася гарна, висока, білява дівчина. Блейка найбільше привабило її волосся, яке обрамляло хвилястими прядками худе обличчя. Від неї прямо таки віяло таким світлом та добром, якого чоловік вже дуже давно не відчував.

-Все ж прийшов, гад. - прошипів поруч батько Блейка, міцніше вчепившись пальцями в тонку ніжку бокала, заповненого наполовину шампанським, що здавалося той ось-ось розлетиться на друзки.

І тільки після цих слів, Блейк перевів погляд з дівчини на чоловіка, якого вона тримала під руку, як потім виявилося свого батька - (Ім'я Баркера). 

Чоловік просто неймовірно здивувався. Як це прекрасна дівчина могла виявитися дочкою їхнього найбільшого ворога? Це ж просто не можливо.

Блейка вирішив відволіктися від тих почуттів, які викликала в нього поява цієї білявки, але як би він не старався, в нього нічого не виходило і, знайшовши вдалий момент коли нікого з їхніх батьків не було, він вирішив все ж таки ризикнути і підійти до неї ближче.

Дівчина активно про щось розмовляла з Арією (прізвище). Чоловік підійшов і ніби випадково зачепив її плечем, через що деяка частина шампанського з її бокалу пролилася, на щастя не на її сукні (чому він подумав про це, Блейк навіть не знав).

-Пробачте, я... - почав було говорити він, але його перебили - і навіть не білявка, яка мала на це повне право, - а її співрозмовниця.

- Ти що, сліпий? Не бачиш куди йдеш? - ледве не кричала вона, а потім краще до нього придивившись, відступила на кілька кроків подалі, заодно потягнувши за собою Меган. -, Блейк Вайт власною персоною. Що ти тут забув? 

- Нічого, що б я мав тут робити. Я просто проходив повз. - відповів він, не маючи нічого кращого як рушити далі, але ще встиг почути тихий шепіт білявки.

-Арія, чому ти так до нього поставилася? Він же випадково та ще й вибачився. - почала вона захищати незнайомого чоловіка, що приємно здивувало Блейка і змусило роздумувати над наступним: вона справді така хороша, чи прикидається? Але ці роздуми перервав не шепіт, а просто понижений голос Арії.

-Чому ти така наївна? Це був Блейк Вайт - син найбільшого ворога твого батька. Ти взагалі ніяк не маєш взаємодіяти з ним від слова ''абсолютно".