Розділ 15

 Блейк став повільно опускатися переді мною на коліна. Меган спробувала дпомогти йому сісти на підлогу і торкнулася спини. На долоні відразу відчулася якась рідина - кров. Це була кров Блейка. Чоловіка, якого попри все і незважаючи ні на що, вона продовжувала кохати. Кохала так, що перехоплювало дихання. Дівчина не могла перестати його кохати. Намагалася. Справді намагалася. Намагалася ненавидіти його за те що на початку наших відносин викрав її, не розповів про колишню. І нарешті за те, що покинув її і не був поруч тоді, коли був потрібен їй найбільше. Тоді, коли помер її батько. Їй довелося самій з усім боротися.

 Боротися з втратою коханого, з втратою найріднішої людини яка залишалася з нею. Але Блейк поїхав, а тато помер. Меган не залишалося нічого іншого як стати сильною. Мрії щоб стати лікарем та лікувати людей, довелося поховати далеко в серці. Натомість, довелося стати адвокатом, щоб мати змогу захищати себе не покладаючись на когось. Довелося навчитися управляти зброєю та битися. Довелося пережити і виграти чимало битв. І нарешті зламавши себе, вона змогла відбудувати нову себе. Повну протилежність себе колишньої.

 Але зараз розуміючи що кохана людина може померти, вона зламала себе знову і прийшла колишня Меган. Та, яка боялася втратити близьких людей і та, яка захищала і вірила їм попри все і незважаючи ні нащо.

 Враз дівчина згадала два найстрашніші моменти в її житті: перший - коли загинула мама і другий - коли загинув батько.

 Тоді коли Блейк кинув її і вона в істериці почала ридати, Арія намагалася з усіх сил її заспокоїти. Вийшло це в неї лише через півгодини. Лише через півгодини лиття сліз, Меган виснажилася й заснула. Їй не залишалося іншого вибору як поринути в сон, бо мозок просто відмовлявся сприймати будь-які думки. Очі просто дивилися в одну точку і були виснажені. В них просто не залишилося сліз. Тіло здавалося таким важким, що вона просто не могла поворушити ним.

 Увісні їй знову наснилася аварія в якій загинула мама. Те, як вони були в машині. Те, як незнайомець намагався відчинити двері машини. Те, як мама просила її піти з ним і заспокоювала її, обіцяючи що все буде добре. І те, як чоловік нарешті забрав її, а машина вибухнула.

 Меган швидко підірвалася на ліжку і відчула холод. Роззирнувшись по кімнаті, вона побачила Арію що спала, скрутившись клубочком у кріслі. Холод був чере те, що було відчинине вікно. Дівчина встала, зачинила вікно і взявши з шафи плед, накрила ним подругу.

 Вона почувалася вимученою, але спати не хотіла. Попрямувала до дверей, але зупинилася, побачивши на підлозі записку. Ту саму, яку Блейк залишив їй і пішов. Дівчина взяла її в руки й вийшла з кімнати. Помалу спустившись сходами, Меган зайшла на кухню і почала висовувати всі шухляди в пошуках сірників.

 Нарешті в нижній шухляді вона їх знайшла. Взяла тремтячими руками й запалила один сірник. Він швидко спалахнув і дівчина дивлячись на цей оранжевий вогник, взяла в записку в іншу руку. Опустила папір в цей вогник і той, почав мовільно горіти, залишаючи по собі чорні лінії. Коли записка майже повністю згоріла, Меган кинула її в раковину де та, вже згоріла повністю. 

 Дівчина увімкнула воду, змила залишки тріючого папіру і вмилася холодною водою. Ще дві години тому вона відчувала злість, образу і бажання помсти, а зараз була втомленою і взагалі нічого не хотіла відчувати.

 Вийшовши в двір, Меган сіла на гойдалку де лежала подушка і легкий плед. Кілька годин сиділа, слухала нічну тишу, дивилася на зорі та відчувала приємну прохолоду. І тому, навіть не помітила як заснула.

 На наступний ранок вона встала і пішла в будинок, Арія ще спала. Дівчина зайшла у ванну кімнату й подивилася на своє відображення в дзеркалі. Звідти на неї дивилася не так Меган яка раділа життю та хотіла допомогти, а зовсім інша людина.

 Зелені очі були підпухші від вчорашніх сліз і в них більше не було тієї радості та жаги до життя, а біляве волосся сплутане. Вона виглядала так, ніби не спала три дні і весь цей час тяжко працювала з ранку до ночі. Меган увімкнула воду, вмилася і прийняла душ.

 Перед тим як виходити, дівчина ще раз подивилася на своє відображення і вирішила взяти сбе в руки. Але здається життя не давало їй цього зробити. Тому що щойно вона вийшла з ваної, як побачила у вітельні бліду, наче смерть, Арію. Меган почала її розпитувати що сталося і десь через п'яти хвилин розпитування, подруга тремтячим голосом сказала:

- Твій батько помер, Меган, мені дуже жаль. - і кинулася її обіймати.

 Цього разу дівчина не була в істериці, з її очей просто тихо текли гарячі сльози. Потім їх не залишилося, так як і сил і вона лежала цілими днями на ліжку, дивлячись в одну точку. Арія різноманітними способами намагалася вивести її з цього стану, але її сил ледве вистачало на те, щоб змусити Меган скуштувати хо кілька ложок супу.

  Ще через тиждень, подруга змогла вивести дівчину на подвір'я і змусила посидіти там хоча б півгодинки. Поступово Меган вже автоматично їла, виходила на прогулянки і поки Арія йшла на кілька годин на роботу, виконувала деякі хатні справи, але пустоти все ніяк не могла позбутися.

 За порадою подруги, вона почала ходити до психолога і за місяць роботи з ним, вона змогла частково прийти в норму. Вирішила взяти себе в руки і захотіла керувати справами батька. Інші сім'ї мафії не палали особливим бажанням довіряти якійсь дівчині, яка на їхню думку нічого не могла робити і була занадто слабою. Але Меган змогла їм довести що не така. Півроку вона займалася боротьбою, зламала себе та створила заново.

 Минуло два роки. Дівчина прокинулася та почала збиратися на зустріч з потенційним партнером нової компанії, яку вони мають очолювати разом. Їхня зустріч має відбутися за дві годинни в ресторанії "Грація". Ось вона вже готова, сідає в свою машину припарковану на подвір'ї. 

 По дорозі вона бачить скупчення людей на обоченні, але вирішує не зупинятися бо через затор, з якого дивом вдалося виїхати, Меган і так запізнюється на зустріч. Під'їжджаючи ближче до місця подій, дівчина чує через відчинене відкно уривки фраз які вдавалося розчути крізь весь той гомін. "Там чоловік і жінка", "Жінка мертва?", "Це точно пара.". Далі вже все зливається в суцільний гул і її машина прямує далі.