Чаньоль

— Чаолі, ось щастить тобі. Працюватимеш із зірками, артистами, — однокурсниці заздрісно стверджували, що мені казково пощастило з місцем практики та подальшої роботи, яку визначили у деканаті нашого інституту.
— Ага, пощастило. Вислуховувати їх претензії, терпіти їхні нервові напади та витівки. То колір не той, то алергія у них на шерсть, то на атлас. Чи не той колір чи відтінок, — давала я їм контр аргументи.

***

— Чаолі, де мій у светр? Не цей він «кусається». Кашеміровий мені знайди. — репетував Бекхьон.
— Ти підібрала мені джинси на розмір менше? Я в них ледве вліз. А танцювати як на сцені? Ще луснуть. — голосив Сюмін. Прошепотівши собі під ніс, що менше треба їсти, побігла шукати схожу модель більшого розміру.
Та мені дуже пощастило стати стилістом ЕХО, а ще це небесна кара, дана мені не зрозуміло за які гріхи. Уявіть, що мені необхідно підібрати одяг усім його учасникам. Навіть вивчивши їх вподобання в тканинах, алергії, та інших примхах, можна потрапити в халепу при підборі одягу як сьогодні.
Адже три дні тому знімала мірки і була впевнена у підібраних розмірах. Знайшовши необхідну річ, я примчала в гримерку. Нерви в них були на межі. Через 10 хвилин їхній вихід, а Сюмін стоїть у боксерах світячи своїми стегнами. Довелося йому допомагати пришвидшено одягатися, після окинувши всіх поглядом, перевіряючи їх одяг та аксесуари я легко зітхнула. Усі на своїх місцях.
Коли айдолів покликали на сцену вони гуськом виходили з гримерки, налаштовуючись на робочий лад. Я здригнулася від того, що хтось торкнувся мого плеча. Обернувшись я побачила Чаньоля, хлопець простягав мені вітамінний напій із женьшеню.

— Чаолі, випий це і відпочинь поки, а то постійно на ногах, - хлопець легенько поплескав мене по плечу і посміхнувся. Повинна зауважити, що за цей місяць тільки один Чаньоль жодного разу не виявляв свого невдоволення підібраним одягом. Завжди був милий і дбайливий. Пам'ятаю їхній недавній виступ, де він співав із голим торсом. Я ледве стримувала потік слини котрий шалено виділявся у погляді на його накачене тіло з добре виділяючими кубиками. Зізнаюся, чого гріха таїти. Я не втрималася і як би випадково провела його пружним пресом коли допомагала прикріплювати апаратуру для виступу до пояса джинсів. Він вдав, що нічого не помітив, але щоразу пригощає мене чимось корисним або смачненьким, наприклад, як бананове молоко, яке я дуже люблю.
Після концерту я збирала всі речі, аксесуари, ремені. Якщо одяг відомих брендів залишався як подарунок для айдолів, то прикраси, і деякі аксесуари були настільки дорогі, що їх давали тільки на час концерту, як реклама бренду.
Зараз я не могла знайти годинник від Vacheron Constantin, який одягав Чанель. Не думаю, що хлопець вирішив їх залишити собі. Швидше вони завалялися десь тут. Перевернувши ще раз все я зрозуміла, що вони зникли. Їх вартість надхмарна і мені прейдеться працювати років зо три щоб розрахуватися за них.
— Чаолі, пробач мені я забув тобі віддати, — у дверях стояв захеканий Чаньоль, а в руках тримав той самий годинник. Я зітхнула з полегшенням, і простягла руку щоб взяти предмет мого занепокоєння. Наші пальці торкнулися один одного, я зніяковіло відсмикнула руку, не знаючи що сказати, повисло  мовчання.

— Чаолі, скажи я тобі подобаюся? — хлопець стояв навпроти, чекаючи відповіді.
— Я… ти… Подобаєшся, — видавила я з себе червоніючи, як помідорка. Йому це кажуть щодня десятки, сотні фанів. Він легко може зустрічатися із зіркою як сам. Навіщо мені ставити це питання.
— І ти мені подобаєшся. Ніяк не міг знайти відповідного моменту, залишитися віч-на-віч, - підійшовши до мене він обійняв мене за талію втягуючи в ніжний поцілунок.