Вона . Знову.

Крила

... а вона таки була чужою

невагомо обіймали крила

небеса дощами омивали

і земля стодзвонами тужила

їй було нестерпно без ілюзій

світ без мрій - холодний і гранітний

вона щиро прагнула до світла

там , де світло - м'яко , ніжно , щиро...

 

їй би крила заховати в одяг

щоб ніхто не бачив як літати

жити від роботи до роботи

і про шлях до казки забувати

їй би купувати свіжі фрукти

молоком домашнім лікуватись

а вона вплітала стрічку в крила

а вона польотів не лякалась...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше