14 Макар

Вже кілька днів ми з товаришем абсолютно безрезультатно просиділи у засідці біля будинку моєї Вікусі.

Якщо у неї і був якийсь хлопець, то вони мало часу проводили разом і нікуди не ходили.

Я б точно не залишив сумувати таку красуню вдома. Шкода тільки, що Вікуся не давала мені жодного шансу і постійно ганяла.

Сьогодні Сергій послав мене до біса і сказав, що з нього вже вистачило тих дурних спостережень.

Приїхавши після школи додому, я не знаходив собі місця. Інтуїція гнала мене до Вікусі.

Махнувши рукою на домашку, я швиденько зібрався і викликав таксі.

Вийшовши з машини біля будинку, в якому мешкала Вікуся, я поплентався у своє звичне місце для засідки.

Через деякий час зі свого під'їзду вийшла моя красунечка.

Щойно я її побачив, як моє серце закалатало так сильно наче хотіло вискочити з грудей.

Я вже хотів підійти до дівчини і запросити її на каву, але мене зупинила думка про те, що Вікуся могла йти на зустріч зі своїм хлопцем.

Повагавшись кілька секунд, я пішов слідом за нею на певній відстані.

Віка Тихоновська зайша у супермаркет, а я залишився чекати її на вулиці. Хвилин через п'ятнадцять Вікуся вийшла і пішла в напрямку свого будинку.

Схоже, що вона просто сходила щось купити у супермаркет. Віка вже майже дійшла додому, коли, що двоє придурків діставали якогось товстунчика.

А далі Вікуся зробила те, чого я точно від неї не очікував.

Моя крихітна, тендітна і ніжна принцеса вирішила вступитись за того бідолаху.

Я був в шоці від того, що Віка така смілива і добра дівчина. Від здивування, я трохи завис.

Один з тих бісових вилупків посмів схопити мою крихітку за руку. Це відразу привело мене до тями.

Мене накрила злість і я накинувся на хуліганів. Навіть якби там їх там було значно більше, це мене не зупинило б.

В цей момент я не думав ні про себе, ні про наслідки. Я хотів тільки захистити дівчину, яка мені дуже подобалась.

Ті два дурні, отримавши добрячого прочухана, дременули від мене з усіх ніг.

Я підійшов до Вікусі і запитав, чи все з нею добре.

Побачивши її налякані очі і тремтячі губи, я не стримався і обійняв Віку.

Бідолашна крихітка так злякалась, що досі тремтіла всім тілом. Обіймаючи Віку, я був на сьомому небі від щастя.

Оскільки ця норовлива красуня постійно мене відшивала, про щось подібне я навіть мріяти боявся.

Все - таки моя інтуїція сьогодні мене не підвела...