6

Вийшовши з університету я аж застигла, біля воріт мене чекав Денис вже звичній позі спершись спиною на машину, а в руках в нього.. ой леле… оберемок ромашок. Денис підійшов до мене, однією рукою обійняв, іншою вручив квіти.

• Не знав які тобі подобаються, але я подумав що ромашки саме те щ треба – я обома руками взяла букет і зарилася в них носом.
• Денисе це так.. мені дуже сподобалися квіти.
• Це ще не все, сідай, поїхали- відкрив мені і допоміг сісти Денис.
• Куди ми? – запитала я.
• Зачекай трошки, побачиш – ми виїхали за місто, проїхавши хвилин 30 по трасі Денис звернув на польову дорогу і через деякий час, я зрозуміла що ми їдемо на природу, а точніше в ліс.
• Денис… я…
• Зачекай, ще пару хвилин і ми будемо на місці – проїхавши ще кілька хвилин ми виїхали на галявину, але це була не проста лісова галявина,  тут був застелений плед стояла корзина з їжею, поруч стояв термос, стовбури дерев обмотані гірляндами адже вже вечоріло, на землі біля пледу було розставлено безліч маленьких свічок, підійшовши блище я зрозуміла що це електронні свічки які імітують вогонь справжніх, ох як це…
• Я вирішив що це місце найвдаліше для нашого першого побачення - я не могла повірити що це відбувається зі мною.
• Присідай, буду тебе годувати, я впевнений  що ти голодна – Денис почав доставати з кошика різноманітну їжу,  замовлену певно в ресторані.
• Вибач, але повар з мене ніякий, і я не хотів щоб ти після побачення дні 3 провалялася з харчовим отруєнням – легенько усміхнувся Денис, накладаючи мені в тарілку всього по троху.
• Дякую, мені дуже приємно, і це так несподівано… - зненацька Денис подався вперед і впився в мої губи поцілунком, спочатку я  розгубилася, а потім невпевнено почала відповідати, після того як я відповіла на поцілунок, Денис різко запустив свою руку мені під кофту зім’яв мої груди, мене наче струмом вдарило, я різко відсторонилася для мене це було занадто несподівано та і зарано адже між нами тільки почали зароджуватися стосунки, я боялася поспішати адже досвіду у мне не було і хоча з мамою в нас були досить хороші і довірливі стосунки, я не могла з нею говорити про такі речі. Денис здивовано поглянув на мене, але перш ніж він щось сказав я поспішила додати:
• Вибач Денисе, але ти занадто поспішаєш , я….я.. не маю досвіду у стосунках з хлопцями, тому не хочу наробити дурниць – і опустила очі в землю, очікуючи що Денис пошле мене під три чорти.
• Я розумію і не буду наполягати – після цих слів мені відлягло від серця і я пригорнулася до Денисових грудей і міцно-міцно його обійняла, на що він обійняв мене у відповідь і поцілував у маківку і це було так.. так приємно. Ми просиділи на галявині майже до опівночі говорили про всякі дрібниці, я розповідала чому вирішила стати художницею, ділилася планами на майбутнє, адже за цей досить короткий період часу ми зблизилися з Денисом, мені так здавалось.
• Солоденька, вже досить пізно і прохолодно, я б дуже не хотів щоб ти застудилася, давай будемо збиратися? – турбота Дениса мене розчулювала, мені було так приємно.
• О.. так – так, і батьки певно хвилюються адже я не попередила маму що затримаюся – я витягла телефон і в паніці почала набирати номер мами, але Денис мене випередив.
• Я сказав батькам що підвіз тебе до Лесі, у вас там щось типу дівичвечора, я полегшено видихнула, підійшла до Дениса і ніжно поцілувала його в губи, від мого дотику він наче завмер, але згодом міцно мене обняв.
• Пішли в машину бо справді захворієш – ми приїхали додому, всі вже спали, Денис провів мене до кімнати і  хотів щось казати як в нього задзвонив телефон, глянувши хто телефонує  мені здалося він розсердився, але слухавку підняв.
• Так Стас! – я почула чоловічий голос, а на фоні гучну музику, він щось говорив, а Денис тільки слухав.
• Гаразд, зараз буду.
• Солоденька, в мене виникли ще деякі справи, мені потрібно від’їхати, зранку як завжди підвезу, добраніч – і чмокнувши мене в губи побіг сходами вниз. Зайшовши в кімнату, я завалилася на ліжко і згадувала моменти нашого сьогоднішнього побачення, Денис був таким уважним, але одне питання мучило мене, куди ж він поїхав, але зразу ж осадивши себе я тихенько промовила:
• Не накручуй себе, поїхав значить так треба, стосунки треба розпочинати з довіри – видихнула я, прийняла душ і завалилася спати, на диво заснула я миттєво, певно це через лісове свіже повітря. Дні йшли один за одним, кожного дня Денис забирав мене після пар, і ми їхали  в кіно, гуляли в парку розмовляючи і ділячись враженнями від навчання, каталися на роликах, одного разу ми навіть ходили на виставку  художника, Денис якось дізнався що мені подобається його творчість знайшов запрошення, я була така щаслива, словами не передати. Про наші стосунки батькам ми так і не сказали, я пробувала заговорити про це з Денисом але він  відмахнувся і поспішно перевів тему. Одного ранку за сніданком батьки  оголосили нам що їдуть у відрядження після якого хочуть організувати прийом, щось на зразок заручин.
• Щасливої дороги – сказав досить прохолодним тоном  Денис і вийшов з за столу. Я поспішила за ним.
• Доню нам ще потрібно вибрати  наряди – гукнула мама вже мені в спину.
• Добре мам – погодилася я і поспішила за Денисом. Я наздогнала його вже біля машини, він виглядав злим і засмученим. Я не лізла з розпитуванням що сталося адже добре вивчила вдачу Дениса. Він підвіз мене до університету і навіть не попрощавшись зірвався з місця і поїхав.
• Привіт, все добре? – запитала Леся побачивши мене розгублену біля воріт.
• А, так все добре, до речі в суботу ти запрошена на заручини моєї мами і Володимира.
• Оууу, і де ж буде проходити це дійство?
• У нас дома, заручини вирішили відсвяткувати скромно, а от весілля вже більш помпезно - Леся на це закотила очі.
• Мажориии – протянула не зло подруга.
• Гаразд, а ти більше нічого не хочеш мені розповісти? – проникливо глянувши мені в очі запитала Леся.
• Хочу, але пообіцяй що нікому.
• Я могила, слухаю – і я розповіла про все що останнім часом зі мною відбувалося.
• Мені здається, я закохалася – завершила свою розповідь я, Леся уважно слухала мене раптом видала:
• Софіє, я вже говорила тобі що ти моя найкраща подруга і я не хочу щоб ти страждала, прошу буть обережна з цим Денисом, дивна в нього поведінка.
• Нічого не дивна – заступилася я за свого хлопця
• Ну добре – добре але пам’ятай, якщо він тебе образить я відірву йому голову і скажу що так і було.
• Не турбуйся все буде добре, я впевнена що наші почуття взаємні, пішли на пару бо запізнимося. Повернувшись додому після пар мама потягнула мене по магазинах вибирати нам наряди на заручини, мамі ми підібрали плаття молочного кольору довжиною до середини щиколотки воно лягло мамі по фігурі і підкреслювали всі її переваги, мені ж вибрали плаття ніжно блакитного кольору яка гармонійно виглядала з таким же кольором моїх очей і світлим волоссям.