4

-Денисе, що сталося, чому ти весь в крові?? - на що він якост вимучено простогнав, я допомогла йому сісти в вітальні на диван і в паніці схопила свій телефон.

-Куди дзвонити в швидку, в поліцію, чи батькам??!!

- Ні- тихо, але досить твердо сказав Денис.

- Як це? Адже на тебе напали – я вже взяла набирати маму як Денис вихопив телефон з моїх рук і відкинув вбік.

- ЩО? Нівіщо?

- Я сказав нікуди не звони, зараз тут відлежуся і піду в свою кімнату пару днів і заживе як на собаці – я розгублено кліпала очима але вирішила послухатися, Денис лежав і якось важко дихав.

- Давай я допоможу тобі скинути куртку – допомогла трошки підвестися скинула куртку під нею в Дениса була біла майка просочена теж кров’ю.

- Та що ж це?? Вигукнула я і побігла за аптечкою, взявшись очищати рани Дениса я зрозуміла що його добряче відгамселили, але хто і за що, після того як я більш менш обробила рани і дала Денису обезболююче він заснув, всю ніч я просиділа біля нього, щоб що я не знаю, мені було страшно залишити його самого, але очевидно під ранок мене зморило, відкривши очі Дениса я не побачила, не знала що і думати, але паніку наводити було не варто, я знайла Дениса на кухні за поїданням мого м’ясного пирога.

- Ммм. Вкусняха.. Жуючи промовляв він.

- Смачного сказала я і поставила чайник щоб зробити собі чай.

- Вибач, але виглядаєш жахливо, що сталося??? – Денис вмить став серйозним відставив пиріг і сказав.

- Не важливо, не лізь не в свою справу -розвернувся і вже хотів піти але я, я не дозволила в кілька кроків наздогнала і обіняла Дениса зі спини легенько дуже обережно адже я пам’ятаю які в нього рани,  свої долоні я поклала йому на груди, я відчула як його тіло наче скам’яніло, дихав він рвано, а серце його билося так наче хотіло вискочити з грудей. Денис повільно обернувся обличчям до мене подивився мені в очі так, наче хотів щось сказати але грюкіт вхідних дверей перервав.

- Діти, ми дома – гукнула мама,  Денис тим часом легенько майже невагомо доторнувся своїми губами до мого носа.

- Батькам ні слова – і швиденько піднявся до своєї кімнати, а я стояла наче мене зачаклували.

- І що це було?? Запитала я скоріш за все себе.

-О, привіт доню, а де Денис??? -запитала мама, а я в паніціі не знала що сказати, візьми і ляпни що він допізна допомагав мені з навчанням і ще спить, що, ну що він міг мені допомагати, я майбутній а художник, а він майбутній юрист, батьки глянули на мене ошелешено. Скоріш за все вони не повірили, але не сказали ні слова, перша прийшла до тями мама і запропонувала зготувати сніданок, Володимир її підтримав і мама закружляла навколо плити готуючи сім’ї сніданок, я ж обережно усунулась  до своєї кімнати, йдучи по коридорі двері в кімнату Дениса зненацька відкрилися і він схопив мене за руку затягнув мене в середину, я хотіла скрикнути але він затулив мені рот рукою.

- Чесно сказати брехуха з тебе ніяка, чув що ти лепетала батькам, був би це я батько мене б по стінці розмазав.

- Ну вибач, ти втік, а я  не змогла нічого іншого придумати -хмикнула я, і так образливо стало тут він мене поцілував, ну добре майе поцілував, тут вже ображає, ніби це я прийшла посеред ночі побита вся в крові, в мене вже сльози на очас виступили, як в одну мить Денис притягнув мене до себе і поцілував, він притиснувся до мене всім тілом і цілував так…. Хоча, я не маю з чим порівнювати, хлопця в мене не було, якось не склалось, а тут таке, я так і стояла завмерши, але коли руки Дениса почали тягнутися мені під кофту опам’яталася відштовхнула його від себе і зарядила ляпаса, правда через нашу різницю в рості (він під  2 метри і я 1,65) я не впевнена що йому сильно дісталось, але позицію йому я свою показала.

-Ммм… Солоденька.. – облизуючи губи сказав Денис і дивився так ніби зїсти хотів.

- Бовдур – гаркнула я і відкривши двері втекла зі швидкісью світла

- Права була Леся, скотина він- подумала я, але внутрішній голос так і рвався сказати «тобі ж сподобалося коли він тебе цілував».

- Фу фу фу… ми ж брат і сестра це гидко- я швидко схопила телефон в руки і зателефонувала Лесі.

- Так

- Привіт, Леся

- В тебе все добре, скажи мені, ця сволота тебе чимось образила?? Якщо так. то я зараз же приїду і відкручу йому голову,  казала ж що такі не міняються – тараторила Леся, а мені так приємно стало що в мене така подруга є, проте треба було її вгамувати бо справді приїде і наведе шороху, я ж цього не хотіла, за вийнятком сьогоднішнього інциденту з Денисом в нас цілком непогані відносини.

- Леся зупинись, все добре, я просто хотіла запитати чи не маєш ти на сьогодні ніяких планів можливо ми б могли пройтися по магазинах чи сходити в кіно?

- Ти ж ненавидиш ходити по магазинах – підозрюючим щось голосом заговорила Леся

- Я прсто хотіла провести час зі своєю подругою, але якщо в тебе плани то.. – я не встигла договорити.

- Я згодна,  за годину в торговому центрі, іде? - швидко затараторила Леся.

-Іде

-Бувай

-Бувай – і вже за годину ми блукали магазинами, шукали щось, самі не знаючи що, нам було просто добре і весело, мені потрібно було відволіктися бо останнім часом я занадто багато думаю про саого «брата» і ці думки мені не до вподоби. Додому я дісталася десь біля десятої, ми ще поїхали до Лесі приміряти речі які купили і їли тортик з її мамою і молодшою сестричкою Веронікою, настрій був прекрасним, поки я не зачинила двері своєї кімнати. Закривши двері я повернулася щоб увімкнути приліжкову лампу і тут вона вмикається сама, я зокнула і ледь не закричала. На моєму ліжку сидів як в себе в кімнаті Денис, дивився з під лоба і усміхався, проте усмішка його була така, що мені стало страшно.