- Закінчили? сідайте підвезу – промовив Денис, на що здивувалася навіть мама, але швидко взяла себе в руки і відповіла:
- Я дуже вдячна за твою турботу але мені потрібно заїхати ще на роботу, якщо можеш підвези додому Софію.
- Ок -сказав Денис і відкрив мені пасажирські двері, я обережно сіла всередину і ми поїхали.
Пройшло декілька днів, всі вони були майже однаковими зранку Денис підвозив мене на навчання, після навчання відвозив додому, ми почали навіть розмовляти та якісь нейтральні теми, кількома словами життя в будинку почало налагоджуватися. В один з вечорів мама з Володимиром покликали нас з Денисом і оголосили що їм потрібно на кілька днів з’їздити у відрядження залагодити питання щоб потім серйозніше зайнятися підготовкою до весілля, в цей момент я глянула на Дениса і можливо мені здалося але в нього промайнула якась крива усмішка, я не впевнена може здалося. Наступного ранку Денис знову підвіз мене до університету я вже зібралася виходити як він легенько схопив мене за руку від чого я сіпнулася, він зразу ж відпустив:
- Вибач я не хотів тебе налякати, просто хотів сказати що забрати тебе сьогодні не зможу в мене є деякі справи– я була в шоці від такої його поведінки, але старалася не подавати виду:
- Добре це не проблема доїду на автобусі.
- Ні, виклич таксі, в тебе є гроші? – від цієї фрази в мене мало очі на лоба не полізли.
- Йййєєє…
- Ну добре, біжи бо спізнишся- сказав Денис і підморгнув мені, я вилетіла з машини наче за мною вовки гналися, йшовши до аудиторії я зрозуміла що мене засмутило що Денис за мною не заїде, і чого б це але це факт, за роздумами я і не помітила як дійшла до аудиторії де мене вже чекала Леся.
- Ну як справи?? Не ображає тебе твій братик?? - запитала вона мене, виділивши лапками слово брати.
- Не ображає все добре
- Підозріло
-Що підозріло?
- Все тут підозріло, спочатку такий злий був, а тут прямо паінька – якось задумливо промовила Леся.
- Та облиш, ти чого, мама мені казала що він не такий поганий яким хоче здатися, можливо Володимир Олександрович ще раз з ним поговорив і Денис змінив свою думку на рахунок нас з мамою, ну і весілля.
- Було б добре, але ти будь обачна.
- Добре, але я впевнена ти даремно турбуєшся.
- Добрий день, прошу тишини – прийшов викладач і ми з Лесею переключилися на навчання. Мені подобається навчатися так що вкотре я і незчулася як черговий навчальний день закінчився, я з надією подивилася на те місце де зазвичай Денис паркувався коли забирав мене з навчання, але сьогодні його не було, десь в глибині душі я сподівалася що він таки заїде за мною але ні його не було так що я викликала таксі яке прибуло за кілька хвилин поїхала додому. Зайшовши в будинок я помітила що Дениса ще немає, цікаво де він, адже весь цей тиждень кожного вечора він був дома, що могло статися… Це не моя справа, струснула я головою, і вирішила піди на кухню пошукати щось їстівного, відкривши холодильник я побачила багато продуктів але готових страв не було, я вирішила раз я сьогодні тут одна хазяйка приготую я м’ясний пиріг при згадці про їжу шлунок забурчав, так що я зразу взялася до справи. За півтори години н столі стояв готовий рум’яний і неймовірно ароматний м’ясний пиріг, я взялася його нарізати почула що щось гупнуло в коридорі, я озброївшись качалкою пішла перевірити що там сталося. Яке було моє здивування коли я побачила Дениса і о Боже він весь в крові, відкинувши вбік пристрій для самооборони я взяла його під руку і допомогла піднятися з підлоги.