Глава 3

Міра йшла додому, і дорога проходила повз той проклятий магазин. Коли вона йшла повз, там сиділи два чоловіки і три дівчини. Один крикнув:

–Ну, як у нашої актриси справи? Вже є якийсь фільм? А то ввечері з дружиною нічого дивитися...

Всі залилися сміхом! Міра прискорила кроки

–Да ладно тобі, для реклами пива норм піде! Вони сміялися, Міра ще довго чула їх сміх! Підійшовши до дому, її хтось покликав. Обернувшись, вона побачила дуже дивну жінку, схожу на циганку.

–Привіт, - сказала жінка. Ти їх не слухай! Я бачу, що тебе чекає гарне майбутнє. Ти досягнеш всіх своїх цілей і покажеш їм! Головне - не піддавайся цій системі! Запам'ятай, одна помилка може тебе зламати і поглинути, як поглинула їх! Ось тримай, ця брошка принесе тобі удачу! Але пам'ятай, втрачати її не можна!" Міра прийшла додому, кинула портфель на підлогу і почала розглядати брошку. Брошка була красива, у вигляді великого синього жука. Вона стала везде його носити з собою! Одного разу вона гуляла в парку, і до неї підійшов хлопець, який був одягнений як гот.

–Привіт, мене звуть Міхаель,

- сказав він.

–Привіт, Міра, приємно познайомитися, - відповіла вона.

–Я бачив твої вірші в інтернеті, тут є клуб, ти не можеш сьогодні прочитати їх перед виступом нашої групи?Міра була в шоці. "Нічого собі, я буду читати вірші перед виступом  групи!" Міра любила писати вірші, вони були мрачними, але філософськими!

Міра прийшла в назначений час. Клуб був у напівпідвальному приміщенні. Коли Міра прийшла, її зустріли дві дівчини і відвели до приміряльної кімнати, де їй зробили макіяж. Коли її оголосили, і вона вийшла на сцену почала читати вірші, то в залі всі почали сміятися. Вона побачила, що в залі сидять однокласники, а на обличчі у неї грим клоуна. На сцену вийшла її колишня подруга, яка сміялася.

– Невже ти серйозно думала, що тебе хтось дійсно запросить читати свої вірші?! Всі сміялися, а дівчина зі сльозами вибігла додому!