Міра повернулася зі школи. Але не встигла вона зайти до хати, як почула: "Що ти робиш? А ну, геть! Ненавиджу тебе, ти мені усе життя зіпсував! І навіщо я тоді не поїхала з Мірою, коли був шанс?" Не встигла дівчина щось зрозуміти, коли до неї назустріч вилетів пʼяний вщент батько і кудись пішов. Мірі було все одно на відносини батьків, адже вона знала, що коли-небудь вона поїде звідси. Робити було нічого, і вона пішла у двір кататися на гойдалці та щось читати. Коли вона сиділа та читала, її хтось покликав. "Мір, піди з нами на заброшку!" - до неї підійшли її однокласники. Дівчина не хотіла йти з ними, так як вони там пили, курили, потім хуліганили. Не рідко їх затримувала поліція. Мірі це було не цікаво. Вона відчувала, що щось її чекає там, десь у майбутньому. Вона знала, що вище їх усіх. "Ні, дякую, я тут посиджу, книги почитаю!" - сказала Міра. "Тобі зо пʼять років, щоб книжки читати!?" - засміявся один з хлопців. "Ой, та залиш ти її, пішли, хай сидить тут!" - сказав це, хлопці пішли. Міра поглинала у світ книжок, коли її знову покликали. "Я не зрозумів, а що ти тут робиш!?" - "Вибачте!" Здивувалась дівчина, піднявши голову, вона побачила сусіда, який гуляв із донькою, але був як завжди. "Я говорю, я тут із донькою, ось вона тут грає, а ти зайняла гойдалку, і вона не може грати." - "Ну там ще є гойдалки", здивовано відповіла Міра. "Ти що, не чуєш мене? Я говорю, встала та пішла геть звідси!" І він почав зупиняти гойдалку. Налякана дівчинка побігла до дому. Міра любила гойдалки, особливо коли їй було дуже сумно; це надихало її, особливо вона любила сидіти та читати книжки на планшеті. Але позаду неї був магазин, в якому наливали спиртне. Там завжди сиділи дурні люди, які не можуть не випити. Дівчина дуже сильно боялася стати такою ж, як вони. Ось так цілий день сидіти нічого не робити, тільки розмовляти про пусте. У магазині працювала їхня сусідка Ірина та її дочка Тетяна, яка теж любителька випити. Міра не любила цей магазин. Ходила завжди у інший, який був наприкінці міста. Але одного разу вона захотіла пити і пішла купити мінеральну воду. Але магазин був закритий! І їй нічого не було робити, як піти у той. Коли вона зайшла в магазин, одразу ж почула: "О, а ось і вона, ну самі бачите, що воно таке!!!" Міра побачила Тетяну, яка сиділа в оточенні своїх друзів. "Можна, будь ласка, Коли", сказала Міра. "Ну звичайно", відповіла Тетяна, взяла пляшку води і не роздумуючи відкрила та вилила на Міру. Усі почали сміятися. Міра вибігла на вулицю та побачила, як хлопці знімали це все на відео. Прийшовши д одому, вона почала плакати. Тут вона побачила по телевізору дуже красиву жінку, яка отримувала нагороду за кращу роль у кіно. І тут її як струмом вдарило, вона зрозуміла, чого хоче! Та куди піде після школи! Театр та кіно, ось що для неї важливо!