"Вона Лише Хоче Бути Собою. Або Не Така Як УсІ"

Пролог

Вона поверталася зі школи. День був відвратний, як і все навколо - розбиті дороги, бруд,  її оточували, як завжди, люди з розбитими серцями, іноді обличчями та душами! Без думок, без цілей. Вони, загалом, були мов роботи, поглиблені у свої думки. А в думках — порожнеча, як і на душі нашої героїні.

Міра, дівчина, яка вчилася в дев'ятому класі, не була улюбленою та визнаною своїми однокласниками, така собі біла ворона! У той час, коли її однолітки цікавилися спиртним та чимось ще страшним, її цікавив лише Ніцше, Бодлер. Вона могла годинами перечитувати Едгара По. Вона жила в невеликому містечку, оточеному заводами, які вже давно не працювали, і половина міста просто пила все, що можна було. Нерідко, повертаючись додому, дівчинка  спостерігала, як жінка піднімала з лужі свого чоловіка, який був не в стані йти!

"Закінчу дев'ятий і піду. Піду від цього проклятого міста, яке нічого не дає, лише забирає, поглинає та руйнує!" — вирішила вона.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше