"Вона Лише Хоче Бути Собою. Або Не Така Як УсІ"
Пролог
Вона поверталася зі школи. День був відвратний, як і все навколо - розбиті дороги, бруд, її оточували, як завжди, люди з розбитими серцями, іноді обличчями та душами! Без думок, без цілей. Вони, загалом, були мов роботи, поглиблені у свої думки. А в думках — порожнеча, як і на душі нашої героїні.
Міра, дівчина, яка вчилася в дев'ятому класі, не була улюбленою та визнаною своїми однокласниками, така собі біла ворона! У той час, коли її однолітки цікавилися спиртним та чимось ще страшним, її цікавив лише Ніцше, Бодлер. Вона могла годинами перечитувати Едгара По. Вона жила в невеликому містечку, оточеному заводами, які вже давно не працювали, і половина міста просто пила все, що можна було. Нерідко, повертаючись додому, дівчинка спостерігала, як жінка піднімала з лужі свого чоловіка, який був не в стані йти!
"Закінчу дев'ятий і піду. Піду від цього проклятого міста, яке нічого не дає, лише забирає, поглинає та руйнує!" — вирішила вона.
#835 в Молодіжна проза
#280 в Підліткова проза
Відредаговано: 05.04.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
