Вона кричала про любов,
Та він не чув її слова.
Ховав за гордістю той біль
Де розривалася душа.
Вона чекала до світанку,
Ловила погляд між людьми,
Та він мовчав, і до останку
Між ними гасли всі мости.
Минали дні, минали роки,
Стирали біль чужі вітри,
Та серце пам’ятало кроки,
Що розчинились у пітьмі.
І лиш тоді, коли запізно,
Коли згасав останній день,
Він зрозумів: кохання — пісня,
Яка замовкла в світлий день.
Вона кричала про любов,
Та він не чув її слова…
Тепер мовчанням платить знов
Але навколо тишина
#400 в Різне
#16 в Поезія
#611 в Сучасна проза
поезія кохання пристрасть істині почуття, вірші про все, кохання і біль зради. зустріч і розлука
Відредаговано: 02.09.2026