Розділ 39

Наступного ранку Майкл зібрав усіх у кабінеті. Його обличчя було спокійним, розрахунковим. Він уже не був одержимим примаром з попередніх днів. Він був стратегом.

— Вони думають, що вони перемогли, — почав він, його голос був чітким і діловим. — Вони думають, що розділили нас і зламали її. Вони будуть спостерігати за нами. І вони побажать, що я одружуюся на Саре.

Артур скривився.
— І що? Вони порадіють за тебе?

— Ні, — холодно усміхнувся Майкл. — Вони сприймуть це як слабкість. Як зречення від Вероніки. Вони подумають, що ми її справді кинули. І тоді... вони запросять нас на своє весілля. Весiлля Вероніки та Євгена.

Джон витріщився.
— Запросять нас? Навіщо?

— Щоб поглумитися, — пояснив Томас, першим зрозумівши логіку брата. — Щоб показати свою перевагу. Щоб остаточно принизити нас. Це класика.

— Саме так, — кивнув Майкл. — Вони будуть впевнені, що ми безсилі. Що ми прийдемо, щоб вклонитися. Але ми прийдемо не самі.

Він підійшов до карти, його палець вказав на точку в центрі міста.
— Весiлля відбудеться тут, у старому міському особняку, який вони захопили. Вони зберуть там усю свою верхівку. Усіх, хто має значення. Щоб насолодитися своїм тріумфом.

Він обвів поглядом братів.
— Ми прийдемо з Сарою. З невеликою свитою. Але наші люди оточать особняк. Коли ми всередину, вони заблокують всі виходи. Ми дамо їм відчути себе в безпеці. Дозволимо їм насміхатися. А потім... — він зробив паузу, і в повітрі повисла обіцянка жорстокої розплати, — ми зачинимо всі двері. І ми знищимо їх. Усіх. Як щурів у пастці.

Артур почав хрипко сміятися.
— Оце так план! Перерізати всіх разом!

— А Вероніка? — запитав Джон. — Як ми її врятуємо серед цієї різанини?

— Я знайду її, — просто сказав Майкл. У цих словах не було сумніву. — Я пройду крізь усе це пекло і знайду її. Решта — ваша справа. Знищити кожного. Не залишити нікого, хто міг би розповісти.

Томас кивнув, його погляд схрестився з поглядом Майкла. Між ними пройшло розуміння. Це був більш ніж план помсти. Це був план порятунку. Ризикований, божевільний, але єдиний, що давав шанс.

— Сара... — почав Джон. — Вона розуміє, на що йде?

— Вона розуміє, що це шлюб за домовленістю, — холодно відповів Майкл. — Вона отримає гроші та статус. А зараз вона отримає шанс зіграти свою роль. Вона буде щасливою нареченою. Допоки не почнеться стрілянина.

План був прийнятий. Майкл знову надів маску байдужого бізнесмена, який влаштував своє життя. Він робив все, щоб чутки про його весілля з Сарою рознеслися містом. Він був впевнений, що «червоні» клюнуть на цю принаду. Вони були занадто самовпевнені, занадто жорстокі, щоб упустити шанс остаточно скрутити Шелбі.

А тим часом, готуючись до власного весілля-пастки, він таємно готувався до іншого — до того, щоб пройти через пекло та повернути те, що належало йому. Навіть якщо це коштувало йому всього.