Вона

Вона. Восьмий вірш

вона карбувала слова

витинала із міді

виливала із олова

не щодня , але майже щодня

помилялась

ставала навколішки

молитви її - то не сльоза

не прохання у Бога

прощення

молитви її - сповідь життя

з помилками

падіннями 

злетами

 

вона таврувала роки

їх на нитку монистом нанизувала

візерунок плела від руки

не шукала краси

а мережила істину

а ще інколи , для душі

для душі на заплатки розхристану

обережно співала пісні

щоб не чули чужі - їх мугикала

 

вона спопеляла мости

вщент палила минуле

без болю

нащо їй були ті помилки ?

ті стежки , що в "нікуди" й "ніколи" ?

із безсонням сторіччя на "ти"

їй безсоння не кара , а благо

карбувала слова

і палила мости

і чекала на щастя

чекала...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше