Розділ 36 Злочин

Енжела Адамс народилась в родині невеликого достатку. Батько працював на заводі механіком, мати – бібліотекаркою. Мати навчила Енжелу любити книжки. Дівчинка знаходила для себе історії в книжках найцікавішим, що тільки могла уявити. Інші світи, велика кількість персонажів, завжди нових, які були її друзями і ворогами. Книжкові друзі замінили реальних людей в житті Енжели. Коли її батько пішов з родини, дівчина заховалась у світі літератури. Так було безпечніше. Але реальність проникла крізь міцні стіни уяви, спокою та можливостей. Адже в книжках все завжди можливо: уявні герої можуть робити все, що тільки захочуть; уявні вчинки та рішення не мають ніяких наслідків, окрім уявних. Тому можна все. А якщо дії, вчинки чи ситуації, які стосуються чи в яких знаходяться герої, не до вподоби – можна просто закрити книжку, поставити її на полицю і забути про неї. На жаль, цей спосіб є непридатним для реального життя. В житті доводиться з усім стикатись  “face-to-face”.

Енжела Адамс завжди мріяла про краще життя. Єдиний варіант, який дівчина обрала, аби досягти успіху та престижу, був вийти вдало заміж. Чому саме Нет Вілсон? Гарна зовнішність, перспективне майбутнє та заможна родина, яка зробить все для саме такого майбутнього для нього. Яка він людина? Хіба це важливо було на думку Енжели. Люди- це лише персонажі її невеликої історії під назвою життя. З Нетом вони познайомилися завдяки спільним друзям. Друзям. Енжела скептично ставилась до такого поняття, як дружба. Що вона чула замість слова «дружба»? Вигода. Людина, зв’язки якої чи вона сама були корисною для досягнення її цілей, автоматично ставала для неї другом. Чесно це? Ні. Щиро? Теж ні. Але як по-іншому, Енжела просто не знала. Люди для неї стали схожими на ті історії, які, якщо їй не подобались чи не були цікавими, потрапляли на книжкову полицю, де про них забували.

Таким чином Енжела вирішувала свої питання. В неї була мета вийти заміж за Нета Вілсона і вона не нехтувала ані шантажем, ані викраденням, ані вбивством.