«Мета виправдовує засоби». Це фраза, яку приписують Нікколо Макіавеллі або Овідію. Але насправді автором цього висловлювання є засновник ордена єзуітів Ігнатій Лойола. В оригіналі вона звучить так: «Якщо мета – порятунок душі, то мета виправдовує засоби».
Мета – порятунок душі… Але якщо це не так? Люди не завжди мають на меті благородні цілі. Часто, це щось протилежне. Невже кінцевий результат може виправдати ганебний вчинок, насильство або навіть вбивство? І яка тоді має бути мета, щоб засоби її досягнення були саме такими?
***
- Привіт, Енні!
- Ти?
- Не очікувала мене тут побачити?
- Де Крісс, Енжело?
- Я думала, ти будеш хвилюватись за свою небогу, а не за якусь сторонню людину. До речі, Алекс – дуже мила дівчинка.
- Нащо тобі це все?
- Ходім зі мною, ідеальна дівчино Енні! Тут занадто багато непотрібних нам очей.
- Тут повно поліції – вони втрутяться!
- Навряд чи.
Енжела притиснула до голови Кейт пістолет. Всі офіцери, містер Томас та містер Хьюз побачили цей жест. Це було саме тим, чого хотіла досягнути Енжела.
- Я думаю, тепер ніхто нам не буде заважати розмовляти. Ходім зі мною, Енні! І вони пішли у напрямку чорного автомобіля, саме того, завдяки якому була викрадена Алекс Роджерс. Цей автомобіль в той раз був припаркований таким чином, аби не потрапити в фокус камери спостереження. В цей же момент, коли Енжела заштовхувала в нього Кейт, поліцейські побачили, що номери з автомобіля просто зняті. Отже, це унеможливлює його пошуки.
- Куди ти мене збираєшся везти?
- Побачиш. Так ми зможемо про все поговорити, і ніхто нам не буде заважати.
- Алекс жива?
- Звісно. Я дітей не чіпаю.
***
- Містере Томас, що ми будемо робити? На автомобілі немає ніяких ознак, за якими його можна подати у розшук. Апаратура не працює. Ця жінка якимось шумовим ефектом вимкнула весь сигнал: ні ми не чуємо Кейт, ні вона нас.
- Що з її телефоном?
- Ми намагаємось під’єднатись. Але ж Ви бачили, що злочинець озброєний. Нам треба бути дуже обережними у наших рішеннях.
- Як тільки налагодиться зв’язок з телефоном Кейт – дайте мені одразу знати! Нам не можна зволікати.
***
Кейт посадили на заднє сидіння. Енжела сіла за кермо.
- Я можу випити води?
- Так. Ти мені ще потрібна.
Кейт занурилась у свою сумку. Вона шукала зовсім не воду – місс Роджерс шукала свій телефон. Коли вона була у відділку, окрім апаратури у вухо, її телефон оснащили пошуковим додатком. Його треба було лише активувати. Кейт натиснула лише на позначку «ввімкнути».
***
За декілька кілометрів від машини, в якій Кейт везли у невідомому напрямку, у поліцейському відділку молодий працівник департаменту IT підбіг до інспектора Томаса:
- Кейт увімкнула додаток.
- Це означає…
- Ми можемо прослідкувати за її пересуванням.