Розділ 30 План (2)

Містер Хьюз вийшов з кабінету містера Томаса, не знаючи кому з них, Кейт чи містеру Томасу, він має співчувати. Він пішов до лабораторії.

- Дівчата, добрий день! Я інспектор Хьюз з Лондону. Щодо мого візиту вас мали попередити.

- Так. Добрий день. Проходьте. Ви принесли якісь речі особистої гігієни зниклої?

- Так. Тут в мене є гребінець та зубна щітка. Все складено в  герметичний пакет. Я до цих предметів не торкався.

- Дякую за відповідальне ставлення до зібрання доказів. В іншому випадку ми не зможе їх долучити до справи. Суд та сторона захисту зможуть легко визнати їх не правомірними.

- Я знаю. Через скільки будуть відомі результати?

- Нам вже вислали з Лондону інформацію щодо ДНК містера Вілсона. Тепер ми проведемо аналіз принесених Вами доказів. Потім співставимо обидва результати. Як тільки ми будемо знати – ми  повідомимо.

- Дякую, буду чекати.

Кейт в свою чергу не знала, з чого розпочати свою розмову з містером Томасом.

- Пане інспекторе, ми з містером Хьюзом розробили план. Ми вважаємо, що вбивцею моєї сестри, місс Софі Роджерс, та викрадачем моєї небоги, місс Алекс Роджерс, є Крісс Гроссум. Як мені відомо, він досі перебуває в Уеллінборо, куди, згідно його словам, він приїхав, аби розшукати мене.

- І знайшов?

- Так, ми з ним розмовляли. Вчора.

- Де Ви з ним зустрілись?

- В парку.

- Це той самий парк, де зникла Ваша небога?

- Так.

- Чому Ви обрили це місце для зустрічі? Чи його обрав містер Гроссум?

- Я.

- Чому?

- Тому що я в ньому непогано орієнтуюсь.

- Ви його боялись?

- Не знала, чого очікувати. Він, виявляється, багато, що знав про мене. Про справжню мене.

- Ви думаєте, це справді він?

- Треба перевірити.

- А жінка на відео… Як Ви думаєте, хто це?

- Можливо, його спільниця. Я не знаю. Я просто дуже хочу знайти дитину.

- Що Ви пропонуєте?

- Я запрошу Крісса на ще одну зустріч. Але я хочу, щоб Ваші люди були поруч, а на мені був би мікрофон.

- Не будете боятись?

- В мене з собою буде зброя.

- У Вас є дозвіл?

- Звісно.