Кейт прокинулась рано. Їй всю ніч снились кошмари. Вона бігла кудись і від когось. Навколо не було нікого, але Кейт весь час чула, що за нею женуться. Прокинулась вона від власного крику. Сіла на ліжку. На скронях проступив піт, а на очах – сльози. Дівчина знала, що в такій напрузі довго не витримає. Треба завершувати з таємницями. Хто б не був причетний до смерті кожної з її сестер, буде покараний. А вона… Вона почне своє життя заново. Там, де її вже точно ніхто не знає. Там, де вони з Алекс будуть жити щасливо, вільно, не лякаючись нікого. Тоді де ж шукати таке місце? Де шукати Алекс? Це питання не давало їй спокою. Хто її викрав? Кому потрібна маленька дитина? В голову приходили лише погані думки. Треба було дізнатись, чи є якась оновлена інформація з цього приводу. Кейт спустилась на перший поверх і знайшла на кухні містера Хьюза:
- Ви вже прокинулись. Це чудово.
- Кейт, не знав, що Ви – рання пташка.
- Мені сняться жахіття – краще не спати зовсім, аніж так.
- Тоді, якщо Ви вже не збираєтесь спати, в мене є для Вас пропозиція.
- Яка?
- Зіграти в шахи. Я бачив дошку з фігурами у вітальні. Вмієте грати?
- Так. Але для чого це?
- Інколи шахи допомагають мені розслідувати злочини.
- Яким чином?
- Якщо в кожної фігури на дошці є своя функція, то і у кожного учасника якоїсь справи є своя певна роль, дія.
- Що Ви хочете побачити?
- Хто в нашій справі пішак.
- Чому саме пішак? А не ферзь чи король?
- Тому що пішак, якщо пройде всю дошку до кінця, може стати ким завгодно: чи ферзем, чи королем.
- Як Ви думаєте, хто в нашій справі пішак?
- В мене є певні здогадки, але мені цікава Ваша думка. Зараз я розставлю фігури – і картина стане яснішою.