- Яке татуювання? Ви про що?
- Можете вважати мене божевільною, але коли я знепритомніла, я бачила своїх сестер. Я бачила їх так само, як і Вас зараз. Зрозуміло було, що це все марення, – там вони були веселими та безтурботними. Вони раді були мене побачити. Я запитала Роуз, хто батько її дитини, а вона відповіла: «Шукай троянди». От я Кріса і спитала, чи пов’язаний хтось з їхніх друзів з трояндами. Він мені сказав, що в них з Нетом є однакове татуювання, що зображає червону троянду. Але ж Кріса не було на вечірці, а Нет був.
Кейт вимовила це на одному диханні, не могла ніяк зупинитись.
- Вам треба спати.
- Я не хочу. Мені треба все зрозуміти.
- Кейт, а може Вам знову насняться Ваші сестри.
- І що?
- І тоді ви спитаєте в Софі, хто її вбив. Вона Вам розповість про ромашки – і вважайте, що вбивство розкрито. Я думаю Ваш метод вирішення проблем та знаходження злочинців припаде до смаку багатьом поліцейським та детективам: спати та уві сні бачити розгадки до таємниць. Йдіть відпочивати, завтра поговоримо.
- Ви думаєте, що це все дурниця з тим татуюванням?
- Я не знаю, але вірити тому, що ви побачили, коли Вам було зле? Я не знаю. Це все дивно. Але я точно знаю, що Вам треба відпочити. Можливо, Ви завтра самі згадаєте певні деталі Вашої розмови з Крісом, які були більш важливими, аніж якісь троянди.
- Дякую. На добраніч.
Кейт пішла до себе, а містер Хьюз залишився сидіти і вітальні.
- Місс Пітерсон, я перепрошую за пізній телефонний дзвінок. Але в мене є невідкладна справа.
- Я Вас слухаю, інспекторе.
- Я хочу провести ДНК-тест на батьківство містера Вілсона. Виявилось, що сестра Софі Роджерс, Роуз Роджерс, народила дитину. Існує гіпотеза, що батько цієї дитини – містер Вілсон.
- Це Ваша гіпотеза?
- Так, моя.
- Добре. Завтра має бути наданий генетичний матеріал дитини, аби ми змогли провести ДНК-тест.
- Наразі немає можливості привезти дитину. Вона зникла. Місцева поліція вважає, що це викрадення, хоча містеру та міссіс Роджерс, батькам Роуз Роджерс, не було ніякого повідомлення про це. Просто дитина зникла посеред дня. Тому я хотів дізнатись, чи є можливим взагалі цей кровний зв’язок.
- Підійде навіть волосся дитини.
- Завтра привезу.
- Не затримуйтесь в Уеллінборо. Це не наша територія. Нехай самі розслідують викрадення дитини.
- Але якщо ці справи пов’язані?
- Тоді будемо співпрацювати, але допоки…
- Ще одне питання?
- Так, слухаю.
- Ви ще в офісі?
- Це Ваше питання?
- Ні. Подивіться, будь ласка, чи є на тілі Нета Вілсона якесь татуювання?
- Одну хвилинку.
Пройшла не одна хвилина. Інспектор чув, як його колега встала із-за робочого стола та ходила по кабінету. Щось впало, вона це прокоментувала. І все ж таки повернулась до розмови з містером Хьюзом.
- Ні, ніяких татуювань не знайдено на тіла містера Вілсона.