- Ви хочете сказати, що Нет Вілсон батько Вашої небоги?
- Ні, цього я не можу сказати. Тому що я не знаю точно.
- Не розумію.
- Нет був на тій вечірці, куди пішла Роуз. Окрім нього, там ще було четверо.
- Ви їх знаєте?
- Тільки Нета.
- Ви вирішили йому помститись за сестру?
- Так, звісно, я вбила другу свою сестру, аби підставити Нета, тому що померла Роуз, ще одна моя сестра. Містере Хьюз, я вже сумніваюсь в Ваших детективних здібностях.
- Місс Роджерс, я не це мав на увазі. Просто Ви ж якось познайомились з містером Вілсоном. Для чого Ви це зробили?
- Мені потрібно було дізнатись більше про його знайомих: хто вони, де мешкають, як на них можна вплинути.
- Ви хотіли дізнатись, хто батько Вашої небоги?
- Так. Але якщо б він, потенційний батько, добровільно не погодився визнати дитину та допомагати їй матеріально, тоді, звісно, в нагоді були б певні важелі впливу.
- Ви не збирались нікому мститись?
- А сенс… Роуз моя б помста не повернула б, а я б сама потрапила в в’язницю. Не варіант. Алекс потрібен опікун. Бабуся та дідусь вже не в тому віці, що виховувати чи нести відповідальність юридичну за маленьку дитину. А я тепер відповідальна за все.
- Чому Софія жила окремо, в Лондоні?
- Софія мріяла підкорити столицю. Як – це її не цікавило. Вважала, що спокійне життя передмістя – це ніщо, в порівнянні з бурхливим життям мегаполісу. Після смерті Роуз, Софія вирішила будувати своє життя окремо від нас. Вона навіть жодного разу не була з небогою, не сиділа з нею, не гралась, не читала їй книжки. Ні-чо-го. Софія відгородилась від сімейної трагедії.
- Коли ви побачили її в кафе, про що Ви подумали?
- Я її побачила вперше за чотири роки. Не знаю. Нічого не відчула, нічого не подумала.
- Крісс сказав, що Ви спитали в Софії щодо її хлопця. Ви знали, що вона з кимось зустрічалась.
- Брендон, який вкрав ложки. Так, звісно. Тільки Брендон – це ім’я м’якої іграшки. Кроленя Брендон. Чому він краде ложки? В дитинстві в нас зникли срібні ложки. Тоді мати була впевнена, що це зробила покоївка, – навіть звільнила її. Але потім ложки знайшлись. Уявляєте дівчата, Софія та Роуз, заховали ці ложки в того Кроленя. Там на спинці був такий клапан. Ваші фахівці обшукували квартиру Софії після її смерті?
- Так, звісно. Але напевно на м’яку іграшку ніхто не звернув увагу. Вона важлива?
- Дуже. Можете комусь зателефонувати, що цьго Кроленя знайшли.
- Для чого?
- Я ж кажу – в цій іграшці є клапан.
- І що там? Досі ложки сховані.
- Як поверхнево.
- Кейт, я серйозно. Якщо я відправлю в квартиру місс Роджерс когось, я маю знати, для чого.
- Ну, якщо я не помиляюсь, ми в той клапан сховали флешку.
- Яку флешку?
- Звичайну флешку з записом.
- Що на тому записі?
- Правильне питання не «Що?», а «Хто?».