Вона

Розділ 5 Весілля та інші таємниці (3)

На цьому тижні Кріс вирішив запросити Енні в нічний клуб. Мала відбутись вечірка в одного з його друзів.

Щоб зрозуміти, яка людина Кріс та яке його життя, треба знати причину та наслідки його відсутності протягом двох місяців в Лондоні. Але ніхто, окрім батьків Кріса та його самого, не знав ані того, ані іншого. Можливо, з’явиться людина, якій він захоче розповісти все, що з ним сталось. Поки багато що про нього зі сторонніх людей знав лише Нет. Хоча він знав про причину від’їзду Кріса лише через те, що сам був дотичен до тієї ситуації. Напевно, це і було причиною не надто міцної дружби між ними.

Запросивши Ен у клуб Кріс хотів познайомити її з нічним життям Лондону. О восьмій Енні вже була зібрана. Вона розпустила волосся та підкрутила його, одягнула синій блискучий топ та чорні джинси. Сині туфлі на високих підборах доповнювали цей образ бездоганно.

- Привіт! В який клуб ми йдемо?

- Привіт. До одного мого знайомого. В нього сьогодні вечірка.

- Я нормально виглядаю? Я маю на увазі, моє вбрання підходить для тієї вечірки, на яку ми підемо? Я просто давно нікуди не виходила.

- Ти чудово виглядаєш! Не заперечуєш, якщо ми поїдемо на мотоциклі?

- Я не знаю... Я ніколи раніше не їздила.

- Нічого. Тобі сподобається.

Вони доїхали до клубу. Енні вперше їхала на мотоциклі. Їй вперше було так добре та спокійно на душі. Кріс їхав обережно – їй цього було достатньо. Ен розслабилась.

Кріс зупинився. Він допоміг злізти Енні. Вона зняла шолом – і почула голос міста, його нічний шум. Біля клубу була велика черга бажаючих потрапити в клуб. Хлопець та дівчина підійшли до охорони, Кріс сказав щось охоронцю – і їх пропустили без черги. Всередині було не так шумно, як на вулиці. Дим, який заполонив танцмайданчик, заважав нормально дихати. Кріс та Ен пройшли в віп-зону.

- Привіт, Дені!

- О Боже, які люди! І в моєму клубі! Я дуже рад, чесно кажучи.

Дені та Кріс обійнялись. Дені представив своїх сусідів по столику, а Кріс, в свою чергу, представив Енні всім присутнім. Дені налив Крісу віскі.

- Я не п’ю.

- Ти? І як давно?

- Давно. В мене племінник росте.

- Ти так кажеш, ніби він – твій син. Чи я чогось не знаю?

- Дені, не говори дурниць.

Ен хотіла танцювати – її манила до себе в тенети музика, атмосфера.

- Я піду потанцюю.

- Добре, Енні. Якщо щось буде потрібно, я поки буду тут.

Ен почула гарну мелодію та почала танцювати. Дівчина, танцюючи, просувалась далі в клуб.

- Яка причина появи в цьому клубі, Крісе?

- Пам’ятаєш Нета?

- Твій найкращий друг? Пам'ятаю. Звісно. Я тобі ще тоді казав, щоб ти з ним не водився. Він – не дуже порядна людина.

- Я знаю. Але я йому винен. Та дівчина, що прийшла зі мною…

- Невже в Кріса з’явилась дівчина?!

Дені весело розсміявся. В цей час Кріс подивився в бік танцюючої Ен і зрозумів, що вона йому подобається. Ні в ролі друга чи співбесідника – ні, вона йому подобалась як дівчина.

- Вона – наречена Нета. В них весілля на наступному тижні.

- Невже знайшлась та, що вірить в його казки про вічне кохання?

- Він її б’є.

- Знову за старе. Пиячить?

- Щодо цього – не впевнений. Але я бачив в неї синець під оком. Каже, що вдарилась. Шафа на кухні низько висить.

- Так, звісно, шафа винна. Ім’я цій шафі – Нет. Ти з ним говорив щодо цього?

- Так. Нет сказав, щоб я в це не ліз, він цього не робив. Взагалі в них якісь непорозуміння зараз.

- Чому тоді ти тут з нею, а не він?! Де він зараз?

- Нет у відрядженні, в іншому місті. Мене попросив погуляти з Ен, поки він відсутній.

- Чому ж він не взяв свою наречену з собою?

- Нет взяв з собою свою асистентку.

- Асистентку?! Слухай, йому ж це весілля ні до чого. Який сенс?