Розділ 5 Весілля та інші таємниці (1)

Судячи з усього субота не найкращий день для зустрічі старих друзів, більш того для відкриття таких «страшних» таємниць. Серед усіх чотирьох, хто вийшов з кафе, Кріс був самий спокійний та задоволений (він хоча б поїв). Ен зупинилась – всі подивились на неї.

- Мені може хтось все пояснить?

Усі мовчали. Ніхто не хотів конфлікту. Але напруга була аж занадто високою – була вірогідність, що хтось не витримає.

- Що так і будете мовчати? Нете! Можливо, варто було сказати своїй нареченій, що в тебе є дитина і ти просто втік від його матері?!

- Що ти взагалі говориш?!

Тепер вже нервував Нет. Скандал лише починався.

- Що я говорю?! Меліндо, а хіба не Нет батько Ніка?

- Він – батько.

Мелінда відвернулась до дороги. Кріс присів на огрожу. Він нарешті зняв окуляри та крутив їх в руках. Здавалось, що він на трибуні і спостерігає за грою у великий теніс: Кріс водив очима туди-сюди, переводячи погляд з Ен на Нета. Поки що сет вигравала Ен.

- Ось бачиш! Я правду говорю.

- Я не знав…

- Не знав?! Дитині потрібен батько!

Ще б трохи і вона б вдарила Нета. Але Кріс поклав їй руку на плече і тим зупинив її. Вона про це потім пошкодувала б. Ен вже й так почала плакати.

- Він справді не знав!..

Мелінда втрутилась, тим самим поставила великий знак питання біля пункту «весілля».

- Я хочу його побачити.

Ен витерла руками сльози.

- Для хлопчика це буде стрес, якщо ви йому скажете правду. Нехай ви краще прийдете з ним до нас в гості. В нас великий дім. Меліндо, як вам така ідея?

- Я… не знаю.

- Меллі… Меліндо, будь ласка, прийдіть до нас завтра.

Нет благально подивився на Мелінду.

- Добре. Кріс його до вас завтра приведе, а я потім заберу.

- Вирішили. У Ніка є на щось алергія? Я можу щось приготувати.

- Не варто. В нього немає алергії. Але Кріс сам купить якийсь десерт.

- Я перепрошую, але немає грошей.

- Крісе, а чому ти досі не знайшов роботу?!

Мелінда дістала з гаманця купюру. Нет простягнув Крісу руку, аби потиснути на прощання. Але Кріс навіть не вийняв руки з кишень. Він лише кивнув Ен:

- До завтра.

- Побачимось.

Ен була засмучена. Веселої дівчини Енні тепер не існувало. Кріс та Мелінда пішли. Нет дивився на Ен. Вона на нього – ні, опустивши очі і розглядаючи щось під ногами.

- Вибач.

- Я не хочу ні про що зараз говорити.

Вони мовчки пішли додому.

Завтрашній день не обіцяв нічого спокійного, але ніхто з впевненістю не міг сказати, що саме так і буде.

Мелінда проплакала всю ніч. Кріс залишився в неї і зрозумів, що це було дарма. Він чув, що сестра не спала – і теж не спав. Маленький Нік, якого він любив, як власного сина, заснув в нього на руках. Його світле волосся нагадувало Крісу ангельський вигляд святих, зображених в церквах.

Кріс поклав декілька іграшок Ніка в сумку.

- Ти взяв пляшку з водою для Ніка? Ти ж пам'ятаєш, що він не п’є воду з-під крану.

- Я проводжу з Ніком більше часу, аніж ти. Не ображайся, Меліндо

- Добре. Я тобі довіряю. Зателефонуй мені, коли прийдете. Розповіси, що й як.

- А що тебе саме цікавить? Як виглядає Ен?

- Яка атмосфера в будинку. Варто мені приходити чи ні. І до чого тут Ен?

- Ну, по-перше, ти – мати Ніка, і питання приходити тобі чи ні – зникає. А по-друге, давай не будемо нічого приховувати один від одного. Я знаю, що Ен тобі не подобається.

- Я не чоловік і не Нет, щоб вона мені подобалась.

- Слухай, вона ж точно ні в чому не винна. Погоджуєшся?

- Добре-добре. Погоджуюсь. Все йди. Ти, як завжди, – правий.

- Ти коли прийдеш?

- Не знаю, о котрій вдасться піти з роботи.

- Добре. Нік та я будемо чекати на тебе.

З цими словами він вийшов та покликав Ніка:

- Нік! Вже йдемо! Я тебе чекаю!

У Мелінди не було стільки грошей, щоб винайняти квартиру, щоб в її сина була власна кімната. Тому вона винаймала квартиру під дахом, і до того ж Мелінда вмовила власника ще здати в оренду й простір під дахом, горище. Там Мелінда облаштувала дитячу для Ніка.

Кріс приїхав до будинка Нета – двері відчинили Ен. В неї під оком, замазаний тональним кремом, виднівся синець.

- Привіт, Крісе!

Вона знову мило посміхалась, наче вчорашнього дня і не було.

- А це маленький Нік! Привіт, Я Ен. Можеш називати мене Енні.