Розділ 3 Нові знайомі

За півтори години всі гості почали розходитись. Усі, хто були там, були новими знайомими Нета. Навіть Енні не всіх знала. Нет тепер працював в одній з лікарень Лондона. Він був одним з перспективних молодих лікарів. На цю вечірку прийшли лікарі, медсестри, медбрати. Серед них була молода особа на ім'я Енжела. Вона намагалася загравати навіть з тими, хто прийшов на вечірку зі своїми дружинами та подружками. Одягнена була достатньо вульгарно. Весь час намагалась спілкуватись з Нетом, в той час як Ен йшла перевірити, чи все нормально на кухні. Нету було не зовсім комфортно по причині такого нав'язливого спілкування та уваги зі сторони Енжели. Він навіть пару разів старався змінити вектор її уваги на Кріса. Але молоду дівчину явно не цікавив безперспективний студент-біолог. Її полювання мало ціль – і це були лікарі. Щоб утриматися на посаді та мати певне визначене майбутнє. Тому що Енжела сама не була чимось особливим. Як співробітник, так і спеціаліст, вона була не здібна, рідко, коли її можна було знайти на роботі, – у неї завжди весь час дуже «важливі» справи в місті, хтось «хворів». В загалом, не дівчина, а супергероїня, без якої ніхто не зможе жити, вона всіх врятує. Але з появою лікаря Нета Вілсона її життя набуло сенсу, можна сказати – цілі. Хоча так і є.

Вийти заміж за своє забезпечене майбутнє – це і є ціль. У всіх різні цілі. Але, коли Нет оголосив про свої заручини, в Енжели всередині спрацював каталізатор. Тепер вона вже точно зрозуміла, що не можна втрачати ні хвилини. В неї є місяць, щоб не допустити це весілля. Так що вона розпочала виконувати план вже під час вечірки, але Енжела при всьому своєму бажанню не справила враження на Нета. А Кріс взагалі розлютився по причині її поведінки. Людина, яка ні на що майже не реагує, практично готова була убивати.

- Кріс, а Ви завжди такі похмурі?

- Перепошую, Нет не казав, як Вас звати…

- Енжела!

- Ну й добре. Так ось, Енжело, я сюди прийшов розважитись. Так що я не хочу розмовляти.

- Але все ж таки. Мені дуже цікаво, чому такий красень і такий похмурий? Чи є у Вас дівчина?

- Так, в нього є дівчина. Мелінда, здається.

Останньою до розмови доєдналась Енні. Вона розсміялась та пішла далі до гостей. Кріс подивився на неї з інтересом та вдячністю.

- Так, Мелінда. Так що, Енжело, Ви мене вибачте, але мені ще потрібно поговорити з Нетом.

Енжела хотіла щось ще сказати, навіть відкрила рота, але Кріс вже пішов. Він йшов крізь натовп до виходу. Йому вже набридли ці незнайомі обличчя, набридливі дівчата, але тут він знову зіштовхнувся з Ен. Вона якраз збиралась винести сміттєвий пакет на вулицю.

- Вже йдеш? Навіть не попрощався з Нетом.

- Він мене зрозуміє.

Кріс відкрив перед Ен двері. Вона присіла на східці.

- Сідай.

Він присів поруч.

- Не звертай увагу на Енжелу. Я ж не звертаю увагу на те, що вона не байдужа до Нета, мого нареченого. Майже не звертаю увагу.

- Не зручно виходить. А ви з ним давно знайомі? Ні, не так. Як ви з ним познайомились? Він навіть мені нічого не розповів.

- Немає, що розказувати. В мене заможні батьки, по причині цього він і одружується зі мною.

- Невже?

- Ха-ха, ні, звісно. Це жарт. Просто вирішила трохи полегшити атмосферу. До речі, там, на вечірці, всі такі нудні. Наче єдині теми для обговорення – це те, хто з ким зустрічається, чи те, скільки й в кого грошей. Це так нудно, просто жах. І кожен підходить до мене та говорить, як радіє за мене і Нета, а я їх бачу вперше в житті. Дуже дивно.

- Навіть не знаю, що сказати. Тобі треба звикнути до такого оточення, тепер це ваші з Нетом спільні друзі.

Раптом сам Нет вийшов до них.

- Як ви тут?

- Я сміття викидаю.

- А я додому йду. Радий був з тобою побачитися, хоча ми навіть не змогли нормально поспілкуватись.

- Слухай, Крісе, я так давно не був у Лондоні. Може прогуляємось завтра втрьох? Покажеш, що у вас тут нового.

- Добре. Я буду з Меліндою.

- А хто буде з племінником?

- Нехай піде з нами.

- Нехай. Завтра о дванадцятій на Трафальгарсквер.

- До завтра, Крісе.

- Приємно було познайомитись, Ен.