Пролог.

Воїн рун IV

Частина четверта.

"Тіні минулого"

Легенда про чотири раси та тінь з потойбіччя

Епоха Прибуття

У незапам'ятні часи, коли цей світ був ще диким та порожнім, земля розкололася, і відкрилася брама між світами. Чотири великі народи прийшли сюди, рятуючись від війни богів, що пожирала їхню стару батьківщину. Аби жах минулого не пішов слідом, вони об'єднали свої сили з богом-драконом й навіки запечатали прохід, назвавши його Брамою Забуття. Так вони стали чотирма стовпами нового світу, живучи в гармонії:

• Туати (Діти Сонця): Зайняли родючі долини та рівнини. Вони були майстрами порядку, будівничими білокам'яних міст і творцями законів. Їхні Кристали Родючості випромінювали магію, що насичувала життєдайною силою все довкола.
• Фомори (Діти Каменю): Оселилися в глибоких печерах та надрах гір. Неперевершені ковалі та рудокопи, вони володіли Кристалами Землі, які пульсували яскравим світлом, осяюючи підземні міста та підкорюючи метал і камінь.
• Фейрі (Діти Зірок): Обрали собі гірські вершини та дрімучі ліси передгір'я. Крилаті створення володіли Небесними Кристалами — уламками зірок, що дарували їм владу над вітрами, погодою та чистим світлом.
• Сіди (Діти Глибин): Знайшли притулок у річках, морях та на дні океанів. Хранителі балансу та великі цілителі, чия магія текла, як вода. Вони оберігали Перлинні Кристали.

Епоха Рівноваги. Тисячоліттями раси жили в мирі. Туати вирощували врожаї, Фомори постачали коштовності та міцну сталь, Фейрі керували дощами, а Сіди очищали води й лікували хвороби. Кожен народ мав свої святині, і разом їхні кристали підтримували ідеальний баланс стихій.

Шепіт із Глибин. Але біда прийшла не ззовні, а зсередини. Фомори, засліплені жагою до нових рудних жил, копали надто глибоко і наблизилися до запечатаної Брами Забуття. Стався обвал. Магічна печатка, що стримувала інший світ, дала тріщину. Ззовні вона здавалася цілою, та крізь неї у світ живих почав просочуватися отруйний шепіт забутих богів — відлуння прадавнього хаосу. Шепіт грав на гордині Фоморів, обіцяючи їм абсолютну владу над усіма стихіями. Спочатку цією скверною заразилися ті, хто жив найглибше, а згодом хвороба поглинула майже весь народ. Їхні Кристали Землі почорніли. Тіла Фоморів деформувалися, перетворюючись на потворних демонічних істот, а розум затьмарила невтоленна жага крові. Так у надрах землі зародилися перші Тіні.

Велика Війна. Коли Фомори вирвалися на поверхню, це нагадувало виверження вулкана. Вони вдарили під покровом ночі. Туати першими прийняли на себе цей удар. Їхні білі міста палали, але Діти Сонця стояли на смерть. Їхні ковалі навчилися кувати обладунки, здатні стримувати Тіней. Побачивши загрозу, Фейрі спустилися з гір їм допомагати. Їхні крилаті воїни закрили небо, випалюючи темряву чистим світлом Небесних Кристалів — єдиною зброєю, проти якої тінь була безсила. Сіди ж намагалися врятувати світ від ран, гасячи полум'я війни, проте отрута Фоморів, що потрапила в підземні джерела, почала безжально їх вбивати.

Падіння Зірок. Усвідомивши, що нічне сяйво кристалів Фейрі несе їм неминучу поразку, Фомори вдалися до відчаю. Вони прокопали таємні тунелі до гірських святилищ Фейрі та вдарили в саме серце ворога. Оскільки чисте світло не піддавалося спотворенню, темні маги дестабілізували енергію Небесних Кристалів, перетворивши абсолютний порядок на абсолютний хаос. Стався катаклізм, що спотворив континент. Небесні Кристали вибухнули. Цей вибух назавжди змінив світ:

Падіння крилатих: Магічне полум'я спалило крила майже всім Фейрі. Ті, хто вижив, назавжди втратили здатність літати, ставши вигнанцями на власній землі.

Смерть вод: Магічний попіл отруїв річки та моря, миттєво знищивши расу Сідів. Їхні величні підводні палаци перетворилися на німі гробниці.

Народження пустки: Квітучі ліси та долини Туатів згоріли дотла, перетворившись на мертві землі, де відтоді вирують магічні шторми.

Наслідки та Сьогодення. Війна завершилася перемогою Туатів та Фейрі, але це була перемога на попелищі. Рештки Фоморів загнали назад у глибокі нори, запечатавши їхні тунелі ближче до Брами Забуття. Виснажені війною, Туати поступово зникли, залишивши по собі лише руїни, величні статуї та написи рун. Фейрі ж розчинилися серед нових народів, що прийшли на ці землі після магічної бурі. Кажуть, саме їхня кров, змішана з людською, дала початок магам сьогодення. А Сіди залишилися лише красивою казкою.

Відтоді, коли земна кора приходить у рух і тектонічні плити біля Брами здригаються, темрява знову знаходить шпарини. Вона просочується у світ, отруюючи розум істот. Століттями це зло накопичує міць, прагнучи остаточно розтрощити печатку.

Єдиний, хто досі протистоїть цій навалі, — прадавній Бог-Дракон, вічний страж планети, який колись допоміг прибульцям закрити фатальний портал темряви. Але тисячоліття боротьби виснажили його. Він пожертвував майже всім, роздавши свою божественну сутність рунним воїнам, аби ті мали силу для захисту. Кристали, подібні до того, що нині носить Олесь, — це останні вцілілі іскри первісної сили Дракона. Саме в них схована доля цього світу: вони стануть або ключем до його порятунку, або інструментом остаточної загибелі.