5 жовтня 2020 року (Львів, Україна)
Мурчик як і інші його брати та сестри не постраждали від удару ракетою.Мурчик перемігши кількох ворогів своїм мечем-парасолькою, відразу побіг в кімнату Барона у яку забігали вороги, кіт переживав за Барона, Чика та Лізу.Наш герой вбігши в кімнату, побачив непритомну Лізу, солодко спавшого Чика та пораненого Барона який відбивався від ворогів.Мурчик вступив у бій.
Барона помітив того і промовив:
— Дякую за допомогу, але ми й самі впораємося! — натякав той, наче у нього в нормально, — Ася зайшла надто далеко, треба їй допомогти, а то пропаде! — мовив той більше натякаючи чим хвилюючись.
Мурчик продовжував битися, та промовив:
— Але як ви тут?Там Ася, а тут Ліза та Чик!Я не вибираю кого рятувати, я рятую всіх і одразу. — мовив той не погоджуючись з Бароном.
Барон здаваючись зовсім в порядку, відповів:
— Тут є я та інші коти, а там окрім Асі нікого.І тому поспішай! — таки намагався переконати. Мурчик розбивши противника видихнув, подивився на Барона та інших, а потім побіг шукати Асю...Чим далі заходив, тим страшніше становилося, через дим все було темним та моторошним, страху надавало те що Мурчик один, а поблизу вороги десь ходять.Кіт обома лапами притиснувши парасольку, йшов далі.Раптом кіт зустрів ворога, який накинувся на нашого героя.Мурчик посерйознішав та з більш злим по-дитячому виразу мордочки почав битися з ворогом.Кіт швидко переміг штурмовика, але зрозумів що прямо по переду у нього дуже багато ворогів.Але на поміч, не звідки прийшли Афіна та Мурзік, які просто розбивали ворогів, вони посміхаючись натякали Мурчику, щоб той кіт далі.Як потім виявилося, вони слідували за Мурчиком за наказом Барона.Мурчик швидко промайнув біля поля бою.Далі кіт знову залишився на самоті, ні ворогів, ні друзів, це лячно, бо якщо вороги, то ти хоча б знаєш що поруч хтось є, а це ти один однісінький, якщо немає ворогів, то хто?..Мурчик визирнув із-за будинку, він побачив Асю яка сиділа за каменем, а позаду неї йшов повільно який кіт.Мурчик дістав парасольку та розкрив її як снайперську гвинтівку та почав дивитися що відбувається на полі бою.Враз Ася вистрибнула на ворога, але без результатно відскочила назад та просто зупинилася.Мурчик не розумів чому та не тікає.Він спостерігаючи за тим як Ася просто стоїть як мішень, промовляв тихим голосом більш до себе чим до кішки: "Ну, чому ж ти не тікаєш?Він же тебе прикінчить!Ну же, тікай!Але нічого не відбувається.Кіт промовляючи слова, почав панікувати та був як не свій.Кіт боявся що буде далі, він розумів що боїться і тому почав згадувати свої хоробрі моменти.Він згадав про собаку, що йому надала сміливість палиця яку той підібрав.Кіт оглядався, намагаючись знайти якусь гіллячку, але зрозумів що його палиця це парасолька.Він почав налаштовувати гвинтівку на постріл.Кіт прицілився в божевільного, а потім вистрілив.Кіт потрапив йому прямо в кулемет, а поки той оговтувався побіг в бій.Мурчик підбіг до Асі та встав як стіна...