5 жовтня 2020 року(Львів, Україна)До битви залишилося-4 години.
Ася почала прокидатися з головним болем.Схоже, це була якась в'язниця, але давно закинута.Поряд був поліцейський відділок, який також був закинутий.Ася почала роздивлятися свою камеру, тут є лавка і двері на вихід в коридор.Камера для котів здавалася занадто великою, але як потім всі дізнаються, з іншого боку всіх дверей, дверна ручка довжиною до метра, опускалася до підлоги, тим самим дозволяючи котам діставати до ручки яка для них зависока.Ася спробувала відчинити двері, підплигнувши й тим самим перевіривши двері, але як і очікувалося:двері були закриті.
Раптом двері почали відкриватися, з-за дверей виглянув кіт-охоронець, він уважно подивився на Асю, а потім рухами приказав їй збиратися на вихід. У нього була зброя і тому Асі залишалася лише підкоритися наказу, кішка з піднятими лапами почала виходити з камери, охоронець тримав зброю напоготові, не зводять її з Асі. Кішка із піднятими лапами йшла коридором, позаду неї йшов охоронець, раптом Ася побачила Лізу, яка виглядала з камери, поряд з нею був Чик. Ася зрозуміла що один зі способів вибратися на вихід це:поговорити з Лізою, а тобто видати їй зброю яку у всіх наших героїв забрали. Ася трохи подумавши в раз розвернулася та лапами відкинула ворога в сторону від чого той знепритомнів, героїня підбігла до Лізи аби розпитати що робити далі щоб вибратися, Ліза сказала, щоб та пішла далі по коридору і там, як вона гадає, має бути склад речей де ймовірно лежать всі відібрані речі наших героїв. Ася без жодних труднощів, пройшла коридором та заглянула що знаходиться за дверима, там був невеличкий склад де і лежала їхня зброя, Ася взяла лише гайковий ключ та свою сковорідку, розвернувшись, пішла назад до Лізи. Було дивно що склад ніхто не оберігає, а також те що Ася не побачила Мурчика, Мурзіка та Афіну.Ася віддала Лізі гайковий ключ та пішла шукати іншу свою рідню, але не довго йти, хтось в кінці коридору почав відкривати двері.Ася встала в бойову позу, бо знала що окрім ворогів ніхто інший йти не може.До Асі повільно йшли 3 коти:два охоронці та один, схоже, головний.Вони підходили все ближче і ближче, кішка чекала поки вони підійдуть ближче, або ж захочуть поговорити. Ася зрозуміла що вони не збиралися говорити й тому хотіла напасти на них, але її хтось вдарив по голові важким металом, це був той самий охоронець якого кішка відкинула в сторону...
Ася прокинулася сидячи, вона побачила що це якийсь кабінет, а поряд з нею сиділи інші її члени родини, разом з Мурчиком, Афіною та Мурзіком.Навпроти зв'язаних наших героїв стояли ті самі три коти та ще двоє, також лунав звук з вікна, схоже, їх тут багато.
Головний кіт трохи божевільним голосом мовив:
— Так!Що у нас тут?Порушники!Які проникли на мою територію так і ще й намагалися втекти з полону, доставивши шкоди моїм охоронцям!Відповідайте якщо хочете жити! — мовив той трохи викрикуючи слова.
Ася промовила:
— Ми коти з території Барона. Ми сюди потрапили випадково, скоро битва і тому нам конче треба повернутися на свою територію! — мовила Ася як лідер.
Головний з кислою мордочкою промовив:
— Ви битися зібралися! — висміяв той Асіні слова — Теж мені герої! — мовив той кисло. — Затямте!Ви Джуліана з його армією не переможете, він набагато сильніший ніж ви в цьому місці.Я вже давно змирився з цим і тому я і моя банда будемо краще на стороні переможців-ворогів чим вбитих героїв — мовив той переконуючи зробити те ж саме.
Ася, байдуже на його слова, відповіла:
— Ти сильно помиляєшся і для підтвердження своїх слів, я викликаю когось із найкращих твоїх воїнів на дуель!Якщо я виграю, то ти нас відпускаєш, а якщо ні, ну зробиш з нами все що захочеш. — Мовила та говорячи про себе не запитуючи думки в інших, але вона знала що у Лізи є гайковий ключ і у разі поразки Ліза всіх врятує.
Головний, він же, схоже на те, божевільний кіт, промовив:
— Цікаво, я згоден на твою пропозицію, якщо я виграю, то передам вас Джуліану, за це він, думаю, багато грошей мені заплатить та посаду виділить.-мовив той мріючи...