"Передісторія"

4 серпня 2020 року(Венеція, Італія)

...Двоє озброєних котів стрімко пересуваються по дахах багатоповерхівок, вони збираються завадити недобрим планам, що коригуються іншими котами, які хочуть створити теракт в місті Венеція з допомогою невідомого пристрою на даху  одного будинку(пристрій дуже великий і загороджений з різних боків цегляними стінами, лише один бік стіни був оголений).

Ті хто хоче їм завадити — це кіт по прізвиську"Кекс" та кішка Маврушка.(Кекс — явно помічник, вік 16 років, має чорні цятки на біло-сірому хутрі, хвіст тонкий, очі повністю відкриті що може свідчити про напруженість або невпевненість у своїх діях).(Маврушка — командир групи, вік 32 роки, чорний колір хутра, хвіст не пухнастий, на лобі чорний чуб, очі не повністю відкриті, виглядає спокійною і змученою, має 6-ох кошенят, віком десь 10 років).

Наші герої озброєні мечами та невеличкими сумками у яких зберігаються різні речі, це видало їм таємне керівництво.(Це людський світ у якому коти отримали риси людей, але ріст залишився тим самим, коти та люди співіснують разом і не воюють через домовленості котячих та людських лідерів).Маврушка та Кекс все майже дострибали по дахах до цілі, плану не було, лише штурмом, полягаючись на власні вміння воювати.Ось вони вже вриваються в бій з ворогами, Маврушка, як і Кекс, легкими ударами, розкидали охоронців та сміливих вчених, які, також, взяли мечі до лап.Не минуло й 1 хвилини як вони вже піднесли свої мечі до горла, вочевидь, головного вченого, який налякано дивився на них

Маврушка запитала:

     — Якщо хочеш жити, то говори де твій керівник! — запитала та нервово.

Вчений налякано:

     — Я....я не знаю, нас по телефону висилають проводити експерименти з цією штукою(той показав на якийсь великий бластер), про командира я й гадки не маю, тільки не вбивайте! — благав той.

Маврушка, розлившись, відійшла в сторону та промовила:

     — От чорт, як ви набридли вже в четверте за місяць будувати свої жалюгідні плани, знаючи що ми все одно їх зруйнуємо. — кипіла Маврушка, — Це все навмисно робить Невідомий (головарь), хоче напевно, відтягнути час аби ми не дізналися про його місце перебування, ну добре, Кекс, забирай його, віддамо командуванню, хай розбираються. — мовила та трохи заспокоївшись.

Раптом задзвонив телефон, котячих розмірів:

     — Ало!Прийом!Це капітан Даг, ми виявили місце знаходження ворожого штабу, швидко вирушайте туди! — мовив той стурбовано.

Маврушка промовила:

     — Добре Кекс, вирушаємо!Цього залиш тут, все одно він, вже не знадобиться(вказує на вченого)!

Першими до вказаного місця дісталися Кекс з Маврушкою, це був ангар, щось того, але тут вже давно нічого не зберігалося.Повільними кроками, з виставленими напоготові мечами, наші герої рушили вперед, остерігаючись нападу противників.

Маврушка пильно провела погляд по ангару, вона щось запідозрила неладне.Почали лунати кроки, хтось повільно йшов до них.З'явилась постать кота в чорному плащі, обличчя не було видно, але його лапи були чорними, це схоже ватажок, бо позаду нього йшла охорона.

Невідома постать промовила:

     — Радий вітати вас!Маврушка, я багато про тебе чув, що ти одна з кращих і ти одна з тих хто хоче мене прикінчити, але сьогодні не твій день — мовив той посміхаючись.

Маврушка нервувала від розмов, того самого, Невідомого, і тому промовила:

     — Ці твої балачки мені ні до чого, і тому треба вже тебе прикінчити — та рвонула в сторону Невідомого.

Охоронці хотіли зупинити її, але вона одним ударом позбулася їх двох.Вона впритул підійшла до Невідомого, той дістав меч і вони почали битися, за цим всім спостерігав Кекс.Маврушка з Невідомим продовжували битися на рівних, але раптом, лідер ворогів відштовхнув кішку мечем.Невідомий направив свій меч на Маврушку, сподіваючись застати непідготовлену, але та підплигнула в гору, ухилившись від удару.Кішка направила свій меч на Невідомого, який явно здивувався, але тут пролунав постріл і наша героїня відлетіла в сторону.Вона почала вставати, але зрозуміла що має кульове поранення в районі правої нирки.Маврушка, перестала підійматися, замість цього подивилася в сторону, звідки був постріл.Вона побачила Кекса, який у лапах тримав свою снайперську гвинтівку, з якої йшов дим.Її напарник виглядав винуватим, та намагався відвести погляд, йому було явно сумно та совісно за вчинок.Маврушка трохи жалісно подивилася на Кекса, а потім їй стало лячно, напевно через поранення.Наша героїня, всіма силами, захотіла тікати звідти.Кішка піднялася та поранено почала бігти, її ніхто не зупиняв, бо, вочевидь, у ворогів були інші плани.Маврушка відчайдушно бігла до свого дому, їй ніколи так не було лячно, вона зрозуміла, що зараз окрім виживання нічого іншого не може бути.

(Коли йдуть"котячі війни", люди зникають в радіусі боїв, але вже за ними вони присутні.Люди можуть йти й навіть не здогадуючись що прямо біля них йдуть кровопролитні котячі війни, коти ж продовжують бій, але без людей.Всі споруди, які були зруйновані в зоні котячих боїв, відновлюються відразу після завершення, будь-яких, сутичок.Таким чином люди залишаються в безпеці).