"Визвольна операція"

20 листопада 2021 року(Тужер, Угорщини)

Афіна та Арчі були скуті до стіни кайданами в якомусь великому темному приміщенні, яке освічувала лише мала лампочка, світла якої дуже не вистачало.У великій пустій кімнаті стояв стіл, біля якого був дерев'яний стілець, а також комп'ютер з великою кількістю проводів.Навколо стола ходив гордий кіт-мечник, який зловіще посміхався, мав чорно-сіре хутро, його звали Бенн, йому було 30+ років за людськими мірками.Ворог ходив та час від часу посміхаючись зиркав на прокинувших наших героїв, ніби хотів їм щось сказати.Раптом десь в темній стороні почувся скрип дверей, через кілька секунд постала постать великого світлого кота, який виглядав на 50+ років.Він мав велике сильне тіло, на плече поклав не менш малу кувалду, виглядав так, ніби йому було дуже нудно.Його звали Фреді.

Фреді байдуже мовив:

 — Все готово!Час починати нашу операцію!

— Мовив той.

Бенн зрозумівши слова товариша, підсів до комп'ютера, та почав телефонувати по зв'язку комусь.

Бен мовив по відео зв'язку:

 — Сер, вже все готово! — говорив той.

Спотворений голос відповів:

 — Добре, починайте! — відповів той.

Фреді та Бенн кивнули один одному головою, та почали робити свої справи.

Силач пішов з кімнати, а Бенн зі стола підняв камеру, яка трималася на палиці для знімків, увімкнув камеру, направив на себе та почав підходити до наших героїв.

Бенн в камеру мовив:

 — Як життя Даг?Не спрацював твій план!Ось твої професійні бійці! — глузував той.

Ворог підніс меч до шиї арчі та мовив далі:

 — Що ж ти тепер без них робитимеш?

— Також глузував той.

Бенн вимкнув камеру та почав щось клацати.

Через хвилину той мовив вже до полонених:

 — Я відправив відео вашому лідеру!Він побіжить вас рятувати, але звідси він вже не вийде! — сміявся той.

Раптом пролунав дзвінок в телефоні:

 — Ало, це Гарі!Схоже переходимо до основного плану в Тужері! — мовив голос.

Бенн зрозумів, що це означає, і тому вимкнув проводи та вийшов з темної кімнати, готуючи до чогось...

Командир Даг прямував до кабінету зборів, де мав зустрітися з усіма поважними котами, а особливо з Лізою та Муркою, щоб обговорити сумну новину — захоплення в полон наших героїв.

Командир Даг мовив:

 — Як стало відомо, наших професіональних бійців схопили вороги, вони тримають їх у в'язниці, що знаходиться за 300 м звідси!Вороги виклали відео з нашими бійцями! — Командир Даг показав відео іншим своїм колегам.Кабінет загув. — Наші розвідники помітили необережне ставлення ворога до маскировки приміщення з полоненими.З однієї сторони: ми знаємо де знаходяться наші воїни, а з іншої — це схоже пастка!На додаток з цього, наші розвідники повідомляють, що два виходи контролюють маг та кіт з ранцем, тобто нам не вийти без бою звідси!Можна скористуватися третім, найбільш віддаленим виходом, але це займе час! — говорив той роздумуючи. — Треба вирішити: або ми йдемо рятувати швидшим, але небезпечним шляхом, або йдемо набагато довшим, але безпечнішим!Вирішувати вам! — мовив командир Даг.

Ліза швидко відповіла, дивлячись у свій планшет:

 — У мене є інший план! — мовила та трохи радіючи, але водночас нервуючи...

Гарі знову перебував на тому самому місці, де й під час битви з нашими героями до цього, завдання не змінилося: завадити підопічним Командира Дага вибратися на поверхню двома ходами.Снайпер вицілював виходи не відводячи погляду від прицілу.Він вже так 40 хвилин лежить на даху, але увагу не ослабив.

Раптом його дар помітив активність праворуч від нього.Снайпер швидко перевів погляд праворуч, там він побачив дві постаті: чорної кішки та сіро-білого кота з чорними плямами.

Він побачив, що вони мають зброю, та дивно йдуть: вони ввесь час оглядалися ніби хотіли когось зустріти.Гарі зрозумів, що це точно вороги, бо Невідомий не повідомляв про таких котів у союзних рядах.Гарі вистрілив...

Чик та Ася прямували одинокими вулицями Тужеру, десь неподалік мали б зустрітися з іншими котами.Ася йдучи оглядала великі пусті будівлі, те ж саме робив й Чик.

Ася та Чик вийшли на площу, де їх мали б чекати наші герої.Раптом пролунав шум, на який кішка перевела погляд, вона намагалася розгледіти якусь дивну точку.Через секунду Ася зрозуміла, що це снайперська куля, але так нічого і не встигла зробити.Кішка побачила перед собою, кулю, яка вже через якусь малу долі секунди влучить в неї, але замість цього, відскакує назад.Ася застигла на місці, вона отримала шок, але погляд перевела на шум відлетілої кулі на асфальт.Чик схопив за лапу та потяг її за будинок, в безпечне місце.

Чик мовив до неї:

 — Мій друг встиг надати тобі захист!Схоже, по нам працює снайпер!Все тепер добре! — говорив той приводячи кішку до тями.

Раптом пролунав дзвінок у навушниках Асі й через секунду слова:

 — Ася, прийом!....Чуєш?....Агов!? — намагався допитатися голос.

Ася приходячи до тями мовила:

 — Що?.....Аг...Агов...Так!Так, я чую!Чую! — нервувала кішка.

Голом мовив:

 — Ася, це Ліза!Якщо ви будете в місті, то будьте обережні: біля пункту призначення сидять вороги, вони влаштували засідку!Як чутно!? — намагалася добитися до Асі.

Ася мовила вже розуміючи ситуацію:

 — Зрозуміло!Ми вже зустрілися з ними!Який план? — мовила Ася.

Ліза відповіла:

 — Спробуйте вибити мага з недобудови!Тільки обережно!Там може бути й кіт з ранцем! — говорила та.

Ася промовила:

 — Зрозуміло, виконуємо! — погодилася та.

Ліза мовила до Командира Дага:

 — Нам розчищати вихід в недобудову! — говорила та...

Ворожий маг перебував на другому поверсі біля сходів, контролюючи вихід.Цю кішку звали Мейсі, вона спільник Невідомого.

Раптом, вона побачила, що на неї летить кіт з ранцем.

Вона здогадалася, що це не її напарник і тому почала стріляти, але кіт з ранцем пришвидшився до шаленої швидкості та уникнув вогняних сфер.

Чик дістав свій годинниковий меч та кинувся на ворога.Маг скористався захистом, але Чик скористався "Полудень", через що, дві великі стрілки постали навколо мага, та почали стискати захист мага аби з'єднатися.