"Перші складності"

20 листопада 2021 року(Кордон Угорщини, Угорщина)

Ася вилетіла з Потяга на землю, вона трохи забилася, але вже почала вставати.Вона дивилася, як швидко мчав від неї потяг, з її братами та сестрами.Раптом кішка побачила, що за нею вилетів Чик.Ася почекала поки той прилетить.

Чик промовив:

 — Не забилася?Давай мені сідай на лапи, полетимо наздоганяти! — поспішав той, щоб не відставати.

Чик охопив Асю лапою за плечем та іншою під колінами, та швидко полетів, на швидкості 50 км/год.

Чик пролетівши трохи над колією промовив:

 — Механічний голос каже, що я вже відставав, але через ліс можна вкоротити!Ми не загубимося, бо мій напарник будь-де знайде шлях! — запевняв той.

Ася кинула, вона в лапі тримала сковорідку.

Чик звернув у ліс.

Наших героїв зустріли зелені ялинки, що нагадували про зелену погоду весною чи літом.Далі пішли голі дерева: дуби, берези, верби.Хоч вони були без листя, але їхні великі гілки, якісь дивні мотузки, схожі на ліани, ховали від наших героїв світле небо, через що в лісі буде темнувато...Раптом Чик різко зупинився.Він, щось роздумував, чи слухав.

Чик промовив:

 — Мій механічний друг каже, що не бачить більше карти цього лісу.Наша позначка застряла на одному місці, хоча ми вже пролетіли достатньо.Збій чи відсутність сигналу відкидається, бо мій друг працює незалежно від цього! — пояснював Чик. — Хтось навмисно заглушив сигнал!Треба трохи почекати, може сигнал повернеться! — трохи панікував Чик, цитуючи слова механічного голосу, і водночас заспокоював Асю, яка вже почала засинати.Кішка не боялася лих, і тому якщо немає зла поруч, то немає приводу турбуватися...

Тим часом Мандрівна Мурка гребла своєю палицею воду, стоячи на перевернутому потязі, якій пливе за течією в місто Угорщини.Вона посміхалася, що й робила біля неї Ліза.Кішки інколи поглядали один на одного, та ще більше посміхалися.Схоже їх засмутить тільки помилка науки.Афіна та Арчі як завжди стояли похмуро та роздратовано, здавалося, вони хотіли покричати, але в останній момент заспокоюють себе.А от Мурчик та Мурзік тремтіли від холоду, бо промочили шерсть, температура води була близько 5° тепла, коти виглядали наляканими.

Мандрівна Мурка промовила, милуючись зів'ялою травою та голими деревами:

 — Краса!Коли б ми так з вами поплавали на човні?Ми на місії, але можемо перепочити та помилуватися! — здавалося, вона не кепкувала, а дійсно раділа!

Ліза відповіла:

 — Погода на диво без вітру, тож можна трохи помилуватися погодою, хоча через 2 дні має піти перший сніг! — також ніби раділа та.

Мандрівна Мурка промовила:

 — Так, дійсно! — Вона посміхнулася!

Раптом, не помітно для наших героїв, за 2 км звідси, на даху багатоповерхівки блимнув спалах.Щось почало шуміть.На цей шум перевела погляд Мандрівна Мурка.Вона з заплющеними очима посміхаючись, направила погляд на ту саме багатоповерхівку.Через секунду було зрозуміло, що це снайперська куля, яка летіла прямо в Мурку.Куля вже долетіла до човна-потяга, але відскочила в сторону він меча Арчі, який швидко виставив його майже біля обличчя Мурки.

Мурчик промовив ошелешено:

— Що це було?

Мурка трохи посерйознішавши, промовила, побачивши, що з міста летить ворожий кіт з великим ранцем на спині:

 — Схоже у нас гості! — Знову посміхнулася та.

Мурчик промовив:

 — Скажіть, що нікого немає вдома! — по-справжньому панікував той.

Мандрівна Мурка знову посерйознішавши, промовила:

 — Так і зробимо! — було зрозуміло, що не мирним шляхом. — Ліза!Заводь мотор! — скомандувала та.

Ліза почала виконувати наказ.Вона кинула "мдртпр", розмірів з дрона, у воду позаду потяга."мдртпр" трохи розкрився, але досі не було зрозуміло на що це схоже, бо він був зменшений в розмірах для зручності користування.Ліза дістала маленький планшет, розмірів з телефона, та почала щось клацати." Мдртпр" почав перетворюватися, і врешті решт перетворився на гідравлічний мотор.Потяг-човен почав набагато швидше пливти.Наші герої сховалися від снайпера за іншим будинком, і тому вони прибилися до берега, бо був план.

Мандрівна Мурка промовила:

 — Мурзік!Ти єдиний тут хто може літати на високій швидкості!Тож снайпер на тобі! — скомандувала та.Кіт посерйознішав, бо це його, мабуть, перша битва з сильним суперником.Кіт полетів.

Мандрівна Мурка промовила:

 — Мурчик!Вогонь! — скомандувала та.

Мурчик вистрілив, але куля пролетіла далеко від цілі, але натомість кіт з ранця випустив по нашим героям керовану маленьку ракету.Мурчик використав "сталеву парасольку" та відбив атаку, але від вибухової хвилі трохи зсунуло назад наших героїв, а Мурчика так взагалі з лап збило.Кіт з ранцем літав непередбачувано, здавалося він сам свої дії не може передбачити.

Мандрівна Мурка промовила:

 — Треба його збити!Лізо, вмикай свій планшет, вмикай передбачувач подій! — скомандувала та.

Ліза відповіла:

 — А таке взагалі є? — настала риторична пауза.

...Снайпер не міг вицілити Мурзіка зі своєї зброї, бо той пересувався досить непередбачувано, та летів не вгору, а навпаки опускався нижче, щоб зникнути з радіуса дії ворога.Снайпер розумів, що кіт з'явиться раптово і будь-де на краю даху.І ворог почав ходити по краях, тримаючи в лапах на поготові зброю. Він трохи почав панікувати, бо наш герой все ніяк не з'являвся.

Мурзік, повільно підлетів до краю даху, та трохи виглянув, аби знати де ворог. На щастя, він роздивлявся все на іншій стороні. Мурзік тихо вилетів на дах, та сховався, за невеличкими трубами, щоб ворог не побачив. Мурзік закинув скейт-ранець за спину, щоб краще було битися, бо ранець тільки б заважав. Кіт рвонув на снайпера, коли той повернувся спиною до нашого героя. Мурзік замахнувся лапою в район шиї, але ворог був досвідченим та мав 6-те відчуття.Снайпер різко розвернувся на нашого героя, та вже почав натискати на курок пострілу, але Мурзік також не промах, і тому схопив також гвинтівку, через що куля пролетіла мимо нашого героя.В них зав'язалася сутичка за зброю, ворог намагався вдарити задньою лапою Мурзіка в голову, але той заблокував удар лівою лапою.Мурзік відпустив зброю, і поки ворог намагався оговтатися, наш герой ударив того, в живіт, від чого той відлетів.З його лап випала зброя, але Мурзіка це не цікавило, він йшов до ворога, який почав вже вставати.Снайпер дивився злим поглядом на Мурзіка, який також не був привітним.Мурзік зупинився, бо ворог почав діставати чорний пістолет.Коли ворог почав цілитися, Мурзік побачив в його очах активування аури, через, що занепокоївся.Наш герой чомусь почав бачити траєкторію кулі, а навколишній світ вповільнився.Кіта занепокоїло його загадковою аурою, але ще більше, коли почав бачити можливі дії ворога.Мурзік не міг зрозуміти, що за супер сила у ворога, і тому вирішив ухилятися.Снайпер вистрілив, але Мурзік ніби випереджав, він перелетів за 2 м від кулі, щоб уникнути несподіванки: чи то вибух, чи то розворот назад.Його куля пролетіла мимо, а сам снайпер був здивований, бо вочевидь вірив, що куля таки потрапить у нашого героя.Мурзік переплигнувши загрозу, кинувся в битву, але снайпер скористався димовою бомбою та зник..