ЛАСКАВО ПРОСИМО ДО СЕЛА

ГЛАВА 4 ЕПІЗОД 3   “Ласкаво просимо до села” 

Село виглядало спокійним. Ніякої напруги не передбачалося. Ми намагались обміняти деякі уламки від кристаликів і каменів, що по тихому взяли в печерах, на продукти. Марна спроба. Продавці кажуть, щоб ми довели цінність цих каменів. Не вірять, що вони справжні. Пізніше Джефферсон в черговий раз побачив наше фото з написом “Розшук”. Очевидно, що нас знають і в цьому селі. Нам знову доводиться бути обережними.

Йшовши селом, ми розуміли, що нічого особливого тут немає. Можливо, нам тут нічого не загрожує. Ми почали шукати ломбард, щоб обміняти кристалики на гроші. Все ще сподівались, що нам вдасться дістати їжу. 

Я помітила, що на вулиці роздають газети і відволіклася, щоб поцікавитися. 

«До уваги жителів Рафіни, міста Вітровир та прилеглих селищ! Розшукується пара озброєних юнаків, які здійснили не одне вбивство та неодноразово сиділи у в'язниці, але вони знову на волі. Просимо Вас, мешканці, відповідально поставитися до цієї новини. Винагорода за знахідку - 100 000$. 

Допоможіть спіймати негідників!» 

Щойно мені в руки хтось кинув один із екземплярів. Тут є наша фотографія, але в поганій якості. Я заспокоїла себе, прочитавши першу сторінку, що нас не впізнають. 

- Що у вас тут? - запитала я у незнайомки похилого віку. 

- Та ось, почитайте, це якийсь скандал! Тричі втекти з в'язниці і знову за своє? - кричала бабця. 

- Овва! Це ж треба… - відводячи погляд, промовила я.

- Стривай-но, а ти випадково мені нікого не нагадуєш? - запитала бабця, пильно слідкуючи за моїми рухами.

Я одягла капюшон, забрала газету й помчала до Джефферсона, схопивши його за руку й прокричавши: - “Біжимо!”

- Джефферсоне, нам потрібно терміново маскуватись. Схоже, що зміна зачісок не дуже діє. Дивись сам. За нами можлива гонитва. Та бабця, яка мені дала газету, може викликати поліцію. Терміново шукаємо інший одяг та їжу! У нас мало часу! Джефферсон!