Розділ 4. Життя у Столиці

Не знімати речі було поганою ідеєю… я захворів… я маю в арсеналі заклинання лікування застуди але магія світла не моя сильна сторона, я запустив його відразу але ефект буде тільки через пару годин. Наприклад моя сестра має схильність до магії світла і в неї лікування зайняло б пару секунд, але я маг темряви і мені таке швидке одужання не світить. Вчора під час зливи я хотів застосувати закляття «плащ від дощу» але як я зрозумів принц таким не володів і амулета з подібним закляттям у нього не було, а знаючи Года, якби такі продавалися або їх можна було десь вивчити, то він точно скористався таким закляттям. Особливо якщо врахувати, що у нього схильність до магії води, а плащ саме з цієї групи заклять. Деградація магії в наявності, але нічого, є в мене ідея як цим скористатися з вигодою для себе.

Одяг висох на мені але білизну все ж таки потрібно було змінити і тільки я перевдягнуся як у двері кімнати постукали. Покоївка прийшла повідомити, що мене чекають у їдальні. Я вийшов і пішов за нею тому, що не знав де тут їдальня, та й якщо чесно я не пам'ятав як потрапив до себе в кімнату.

Вчора я збрехав коли назвав це місце маєтком – цей палац з моїм рідним маєтком був настільки контрастний що навіть сліпий сказав би що дім Года виглядає проти мого будинку в Чорному лісі як палац на тлі нетрі. Прикраси, золото, статуї, картини, килими ... у нас була картина діда і всієї нашої семи, а в основному голі стіни. А про свій новий будинок мені навіть заїкатися страшно батько казав що там рай на землі але матінка попередила що ремонтом займався тато а він талановитий маг, прекрасний фехтувальник але в побуті він рідкісний рукожоп... ознайомлення з ним мене чекає попереду.

Зайшовши до їдальні я зустрів знайому компанію Годрік, Латіс і Рея сиділи мовчки і Рея свердлила Года очима, як я зрозумів страта вже відбулася. Але я і не припускав, що будуть страчувати і мене.

– Біжи – пошепки сказав друг, я все зрозумів але тільки я хотів розвернутися і піти як покоївка зачинила за мною двері з іншого боку.

– Ось і з'явився другий герой! А на вигляд пристойний хлопець…

Загалом мені висловили все, що про мене думають, повторили, що думають про Годріка і для закріплення матеріалу висловили думку про нас разом узятих і про всіх чоловіків у світі в цілому. З упевненістю можу сказати, що моя сестра підписалася б під кожним словом.

– Ну, чому на тебе ніколи не можна покластися? Гаразд я, та тобі довірили безпеку Латіс, а якби з нею щось трапилося, ти хоч розумієш що б сталося? Ні ти звичайно не розумієш, для тебе важливі тільки полювання та випивка.

На цьому сили Реї скінчилися і стало зрозуміло, що вона вимовилася. Тим часом я зрозумів, що закляття закінчило свою роботу і я тепер зовсім здоровий.

На стіл почали накривати але я шепнув Годріку що мені потрібно валити, він все зрозумів і вибачившись сказав що йому потрібно провести друга пішов зі мною. Рея хотіла заперечити, але сил у неї вже не було чим ми і скористалися.

Я осідлав коня та збирався їхати але побачив що Год теж зібрався у дорогу.

– А ти куди?

– Тебе проведу. І у справах заїду до міста.

– А дівчата?

– Нехай Рея охолоне, а то почне по третьому колі.

– Третьому?

– Перший був до твого приходу.

– Ясно.

Мій будинок знаходився за два квартали від будинку принца. На вулиці «купців» назва говорить сама за себе.

Ми прибули за адресою та…

– Слухай, може, ти в мене залишишся?

Убого, зате своє…

– Ні, я тут приберуся трошки і буде як у тебе не відрізниш.

– Віник не зламай. Ну як знаєш. Якщо–що заходи завжди раді.

– Дякую, ти також заходь, не палац але чаєм напою.

– Побачимося!

– Давай!

Год поїхав а я залишився.

Що ж мене вчили судити книгу не по обкладинці, треба зайти всередину.

Так що в нас тут… вітальня… з'явилося бажання спалити все вщент… переборов перший порив… йдемо далі кухня… загалом бажання з'являлося ще чотири рази на кухні та трьох кімнатах на другому поверсі… у третій я навіть почав плести вогняну кулю.

Як би не хотілося, інших варіантів немає потрібно прибирати цей сантиметровий килим пилу та павутиння, які були абсолютно скрізь. Руками це було робити марно в хід пішла магія... ну є ж закляття збережена чистоти хіба перед відходом не можна було кинути артефакт... виявилося можна просто тут так дано нікого не було що амулет розрядився.

         Магія допомогла, але не впоралася, повністю довелося доробляти руками. Ближче до вечора я прибрав у вітальні, кухні та двох кімнатах: великій батьківській та одній меншій – вона стала моєю. Третя для сестри, так нехай вона в ній і прибирає, закинув туди поламаний стілець і закрив на замок.

         У світлі магічного світильника було не все так погано, будинок був не багатий, але затишний. Відразу видно, мама приклала свою руку, причому двічі: перший раз об батька, а другий вже відносно будинку.

         В цілому висновок жити можна, тільки завтра потрібно навести порядок зовні, а то виглядає не як будинок, а як сімейний склеп. Вдалося навіть побачити картину як його жебраки оминають з іншого боку вулиці. Щось мені підказує що містом ходять легенди про мій новий будинок.