Розділ 12. Капітал

         В подальшому за час  канікул робити відверто було нічого. На жаль чи на щастя ні в кого не було жодних планів із моєю участю. Залишалося буквально кілька тижнів до початку занять. Я вирішив розібратися одразу з кількома проблемами. Одні вже почали нависати наді мною, інші наваляться на мене пізніше, якщо зараз маючи вільний час, не зайнятися їх вирішенням.

         Перше, що вже тисне на мене це матеріальне забезпечення. Минулого року я за рахунок своїх запасів зміг збагатитись. Тієї суми мені вистачило на те, щоб прожити рік ні в чому собі не відмовляючи, і придбати нерухомість біля Трилісу. Але на жаль гроші мають дуже погану властивість закінчуватися. Якщо я планую жити кардинально не змінюючи свій побут у напрямку погіршення, треба роздобути фінанси. На руках у мене грошей кіт наплакав, десяток дукатів та трохи срібла. У банку гномів трохи менше ніж півсотні. Та в глушині це дуже солідна сума, яку місцевому населенню може вистачити навіть на кілька років. Але в Арконі, а особливо в тих колах спілкування, до яких я себе зараховую це мізер. Та навіть у стінах академії, де ми начебто на повному забезпеченні цих грошей вистачить максимум на кілька місяців. Одне радує сестра на власному забезпеченні. Хоча кому я брешу, та в неї є запаси артефактів, які до речі, мені ще потрібно буде реалізувати. Адже сумніваюся, що Елаї вдасться укласти такий же вигідний контракт, як у мене.

Я дізнавався, що останнім часом справи на цій ниві йдуть все гірше. Хоча попит на реагенти не падає, але кількість шукачів з кожним роком зростає. А з огляду на те, що через не спокійну ситуацію в степах буквально один із найперспективніших ринків був закритий. Орки, які завжди були залежні від постачання магічної сировини з королівств, з якоїсь невідомої причини обрубали всі торгові угоди, що з неймовірною працею налагоджувалися століттями. В результаті весь потік товарів прямував у найвигідніше місце з найбільшим попитом, а саме в колишню столицю імперії місто державу Аркону. Торгові ряди наповнювалися реагентами низької якості, адже саме вони мали попит у степах. З цієї ж причини ті умови контракту, які ми уклали з Еллою, тепер здаються просто казковими порівняно з новими реаліями шукачів.

Так от у сестри є і будуть власні гроші, ось тільки за минулий рік я дізнався одну просту істину, витрати дівчат у вищому суспільстві, в яке автоматично зараховуються всі маги, а особливо аристократи, перевершують витрати хлопців на порядки. Наприклад вартість мого костюма зшитого на замовлення всього лише в п'ять разів менше, ніж вартість сукні Реї, хоча робив ці вироби один майстер. А якщо врахувати що він служить Годріку і ми отримали солідну знижку з цього приводу, можна навіть не сумніватися, що Елая точно не виділятиметься солідним забезпеченням. До того ж знаючи сестру, підозрюю, що вона розраховує суму, що виручить за реагенти перевести в недоторканний запас. Адже ще зі шкільних часів вона керувалася неймовірно дурним і нелогічним у моєму розумінні принципом, що її гроші це її гроші, а мої гроші це наші гроші. З чого раптом було прийнято таке рішення, а головне, хто брав участь у його прийнятті, мені досі не відомо. Та найстрашніше, що цей принцип повністю підтримала мама! Адже я старший брат, і в майбутньому буду головою роду, і турбота про молодших представників, а особливо особинах жіночого роду, мій прямий обов'язок. Коли я намагався це оскаржити, ситуація тільки погіршилася, і на мої плечі впало ще й знаходження гідного кандидата на її заміжжя. Весела сімейка чи не так? І навіть титул імператора мені не допомагає, а скоріше навіть посилює моє становище. мій прямий обов'язок.

Друге питання на порядку денному не менш клопітке. Виховання брата хоч і не критично зараз, спить собі, набирається сил. Ось тільки краще підготуватися заздалегідь, адже після його пробудження, якщо вірити книгам вампірів він уже буде розміром з собаку, і це порівняння точно не відноситься до крисобоподібних істот, яких з якоїсь причини у вищому суспільстві вважають повноцінними аналогами нащадків вовків.

Найскладніше почнеться трохи пізніше, коли брат досягне розмірів, порівнянних з конем. Адже в цей період він уже зможе літати. Теоретично… Адже фактично я гадки не маю де йому шукати вчителя для польотів. На щастя, ця проблема наздожене мене аж через рік. Ага! Усього через рік! Темпи зростання драконів просто божевільні! Сподіваюся все-таки мені вдасться щось придумати.

Третя проблема полягає в тому, що все своє життя я осягав нові знання та вміння, а вступивши до найпрестижнішої академії мене спіткала якщо не регресія, то точно стагнація. Якщо в наступному навчальному році нічого не зміниться мені доведеться самостійно навчатися, а це між іншим точно поглибить першу проблему. Звичайно, сподіватися потрібно на краще, адже перший курс вважається просто базовою підготовкою та готуватись потрібно до гіршого. Тож потрібно буде обладнати майданчик не тільки для фізичних, але й магічних тренувань, і перейматись наявністю навчального матеріалу. Деякі думки щодо цього у мене є. Правда потрібно трохи вдатись до допомоги тіней, але сподіваюся справа вигорить. На даний момент це не пріоритетне завдання та як мінімум, потрібно хоча б прикинути варіанти розташування такого майданчика.

Якщо винести висновки з практично всіх питань, то головною і найбільш несучою проблемою, яка зачіпає всі інші, є потреба у величезній кількості грошей. Найпростіший варіант це зануритися глибше в Чорний ліс і не вилазити звідти майже до початку навчання, але такий варіант довелося відразу відмести. Я й минулого разу приголомшив усіх, тією кількістю реагентів, які продав, до того ж викликавши у мого торгового партнера досить серйозні проблеми. Тепер мені потрібно буде реалізувати запаси сестри. Хоч робитиму я це не за один раз, але навіть так додати до них ще й свої пожитки буде перебором. Потрібно вигадати щось нове. Наприклад реалізувати ту задумку, яка прийшла мені минулого року, коли ми прямували з принцом до столиці, а саме створення амулетів від дощу.