Розділ 9. Шаховий допит

(PS: Рекомендую паралельно читання провести таку ж партію в шахи, щоб краще розуміти, що відбувається.)

Мене виловив знайомий дворецький та запропонував іти за ним. Спочатку я його культурно послав, але згадка прямого наказу короля змусила мене передумати. Він провів мене до кабінету і постукав у двері. Коли на тому боці дозволили увійти дворецький відчинив двері і зробив запрошуючий жест, я зайшов усередину та за мною зачинилися двері.

         У кабінеті правителя Велона була легка напівтемрява, але це ні краплі не заважало, навпаки створювався ефект затишку. Сам же правитель сидів не за робочим столом, а біля кавового столика, тримаючи в руках келих вина.

         – Сідай. Чи не бажаєш вина? Тарморське, моє улюблене, у нього легкий шоколадний смак.

         – Буду вдячний. – Я сів навпроти батька Годріка в м'яке крісло.

         Співрозмовник налив у келих вина і простяг його мені. Пити відверто не хотілося, але відмовитись випробувати улюблене вино короля було верхом дурощів. До речі вино виявилося прекрасним.

         – Справді шоколадний післясмак.

         – То ти пробував шоколад?

         – Та мої батьки часто подорожують континентом, одного разу з поїздки вони привезли шоколад.

         – І як тобі?

         – Чистий надто гіркий, але мама плавила його з молоком і виходило дуже смачно.

         – На жаль, ця насолода не прижилася у Велоне. Дворянки купували його в чистому вигляді, а готувати так як твоя мама його ніхто з них та їх кухарів не вміє. Я ж просто його обожнюю, але кажуть його багато не можна. Лікар сказав: що він погано впливає на циркуляцію крові, псує зуби і від нього швидко можна набрати вагу. Через останнє дружина тепер ховає його від мене. До речі, ти вмієш грати в шахи?

         – Батько вчив мене, але не скажу, що досяг у цьому великих успіхів.

 І це правда, хоч у школі майстра мені не було суперників тай у батька я почав часто вигравати, Кхаса мені не вдалося перемогти жодного разу.

         – Прекрасно, не складеш мені компанію?

         – З радістю.

         На столику з'явилася дошка, і ми почали розставляти фігури.

         – Чим займаються твої батьки?

         – Як я й казав мандрують світом.

         – Невже подорожі приносять статки в сім'ю? Чорні чи білі?

         – Залишу право першого ходу вам. Ми живемо біля кордону Чорного лісу, у нас найнижчі ціни на артефакти, мої батьки подорожуючи продають їх за завищеною ціною у різних куточках світу, на тому й тримається дохід сім'ї.

         – Що ж думаю, це досить прибуткове заняття.

Білий пішак E2–E4.

         – Зірок з неба не ловимо, але на цілком пристойне життя вистачає. Чорний пішак D7–D5.

         – Як ви познайомилися з Годріком?

Білий пішак з Е4 бере чорного на D5.

Можна було б подумати не знаєш? Гвардійці напевно одразу ж після прибуття до Велона настукали, а то й раніше від ельфів довідався.

         – Ми зустрілися дорогою до академії. Принц і його супутники потрапили в засідку розбійників та хоч я прийшов їм на допомогу, але завдяки принцесі Латіс моя допомога там не знадобилася.

Чорна королева бере білого пішака з D8 на D5.

         – Не варто применшувати свої заслуги, капітан сказав ти прийняв на меч удар, який призначався моєму синові і врятував йому життя.

Білий кінь В1–С3.

         Якщо ти такий розумний, то навіщо запитуєш те, що й так знаєш? Або він мене підозрює в причетності до нападу.  Що, швидше за все, не далеко від істини.

         – Упевнений принц не пропустив би такий удар, він чудовий мечник.

Чорна королева D5–А5.

         – А що було далі?

Білий кінь G1–F3.

         – Ми попрямували до академії. А там вже почалося навчання. Якось вийшло, що ми стали сусідами по кімнатах у гуртожитку.

Чорний кінь G8–F6.

         – Кажуть, ти потрапив до дисциплінарного комітету за успіхи у навчанні. Ще не знаєш, куди піти після випуску?

 Білий офіцер F1–С4.

         – Я навчаюсь за власний рахунок, і мене нікуди не спрямовуватимуть.

Чорний пішак С7–С6.

         – Навіть так, отже, ти вільний вибирати свій подальший шлях сам. Годрік вже запрошував тобі послужити Велону?

 Білі роблять рокіровку.

         Ах от куди ти хилиш. Отже думаєш що я найняв розбійників прийшов на допомогу принцу, зробивши його боржником, бажаючи надалі за його рахунок просунуться по кар'єрі в Велоні. Параноїк «ви батенька», але вас теж можна зрозуміти, при такому статусі інших і не повинно бути, адже поки вважаєш усіх навколо ворогами менше шансів, що корона не злетить з голови, або взагалі відокремиться разом з нею.