17. В темниці сирій.

Я отямився в повній темряві. Десь над головою грала нав'язлива весела мелодія. Тра-ля-ля-ля, ля-ля, ля-ля, тра-ля-ля-ля, ля-ля, ля-ля. Ха! Навіть настрій трохи піднявся.

Босі ноги були занурені по щиколотку в крижану воду. Не те щоб це дуже дратувало, але було неприємно. До того ж, з моїм опором до холоду, вона здавалася не такою холодною, як насправді. Чомусь я знав, що вона холодніша, ніж здається.

З'явилося інше питання. Тут дійсно темно, чи мій зір ще просто не відновився? Рішення знайшлося швидко — мерехтливе татуювання Системи на руці. Його було видно, хоч і трохи розмито. Отже, зір відновився, хоча й не повністю.

Весело наспівуючи нав'язливу мелодію, я наосліп обстежив своє житло. Кругла кам'яна камера, без вікон і дверей, діаметром зо два метри. Волога підлога, темрява і весела мелодія звідкись зверху. Судячи з усього, вихід розташовувався там же.

Сісти було нікуди, окрім калюжі. Я одягнувся, взувся, ввімкнув ауру, вода замерзла, а лід здався кращим за воду, хоч штани не намочу. І сів на підлогу. Поки є можливість, варто спробувати почитати Книгу. Щось мені підказує, що темрява не стане на заваді.

Так і сталося, Книга світилася м'яким світлом, не освітлюючи нічого навколо, але чудово показуючи свій зміст. Примруживши очі, я відкрив сторінку свого прогресу.

Ви вбили Сержанта Лицарів Церкви Покаяння (оцінковий рівень 9) — отримано досвід.

Ви вбили Лицаря Церкви Покаяння (Оцінковий рівень 6) — отримано досвід.

Ви вбили Лицаря Церкви Покаяння (Оцінковий рівень 7) — отримано досвід.

Ви вбили Лицаря Церкви Покаяння (Оцінковий рівень 6) — отримано досвід.

Ви вбили Пастора Церкви Покаяння (Оцінковий рівень 8) — отримано досвід.

Вітаємо! Ви отримали досягнення «Кривавий М'ясник».

Штраф: -5% до швидкості природного зростання характеристики Воля.

Ну, це я вже бачив. Там, на галявині, де я трохи зірвався. Цікаво, що у пастора рівень все ж вищий, ніж у звичайних лицарів. На мій погляд, він був повною нікчемою. Ну нехай, дивимося далі.

Ви успішно уникнули битви — отримано досвід.

Ви успішно подолали вплив на розум — отримано досвід.

Ви успішно подолали вплив на розум — отримано досвід.

Ви успішно подолали вплив на розум — отримано досвід…

І таких повідомлень було штук п'ятдесят. Досвіду давали не набагато менше, ніж за вбивства. Непоганий спосіб підвищувати рівень, до речі. Приходиш такий весь собі гарний на оргію до відьом, сидиш, дивишся поганеньку порнушку, попиваєш коктейль, а досвід капає. Звісно, це працює тільки у моєму випадку, з моїм опором і волею, ну або з людьми з подібними характеристиками. В іншій ситуації такий боєць перетвориться на слинявого ідіота і просто стане легкою жертвою, попри всі бойові вміння. Але для мене спосіб не такий вже й поганий. Ех... Гаразд, це все лірика, йдемо далі.

Ви вбили Кадавра-слугу (Оцінковий рівень 4) — отримано досвід.

Ви успішно уникнули битви — отримано досвід.

Ось як ті покидьки називаються! Що це мені дає? Та ні чорта. Хоча є підозра, що якщо є «слуга», то, можливо, існують і версії спритніші й потужніші. Там «кадавр-воїн» чи «кадавр-лицар». Може, навіть «кадавр-президент» є. Якщо це так, то я в нашій земній історії пригадаю кілька кандидатів на цю роль.

Ви успішно уникнули битви — отримано досвід.

Вітаємо! Ви отримали досягнення «Маленьке Покарання».

Нагорода: Системне Вміння «Бачення божественного задуму 1 рівень» (не прокачується очками умінь).

Бачення божественного задуму 1 рівень — ви можете розпізнавати Мітки Першостихій, свої та інших людей. Можете виявляти у створіннях посвяту богам і визначати її рівень.

Якась дурня. Єдине, що це мені дало — тепер у Книзі конкретно вказана не Мітка Першостихії, як раніше, а Мітка Темряви. Ну, добре, хоч ясності внесло. Ха-ха, будуть ще мітки, не доведеться більше гадати, чиї.

Що ще? Шкала досвіду суттєво зросла, наблизивши мене до дев'ятого рівня. Дуже непогано прокачалися Витривалість і Спритність, вочевидь, завдяки численним і тривалим забігам нічним лісом. Трохи слабше, але також добре прокачалося Сприйняття, мабуть, через те ж. Може ще й тимчасова сліпота якось на це вплинула. Сила, Інтелект і Удача, як і очікувалося, ледве зрушили. Що з Удачею — незрозуміло, може мені десь пощастило, і це додало до шкали. Порадувала Воля, яка майже досягла нового рівня, мабуть, витівки відьом прокачували не тільки загальний рівень. Ні, однозначно варто приїхати сюди у відпустку і посидіти тиждень-другий у відьом в гостях. Як із ними домовитися, придумаю.

Регенерація зросла, вона навіть додалася на один пункт. Не дивно, мені постійно доводилося щось загоювати. Кількість травм, які я отримав за кілька днів, деякі не отримують і за все життя. Тепер я став гордим власником 16 пунктів регенерації. Непогано для новачка, як мені здається. Хоча, якби не вона, я вже давно б їв шашлики у Туле.

Більше в Книзі нічого нового не знайшлося. Я сидів у темряві, слухаючи ту ж нав’язливу мелодію. Лід почав танути, довелося встати й пройтися, в чоботях неприємно хлюпало. І що тепер? Скільки мені тут ще відпочивати?
Я ще кілька разів пройшовся від стіни до стіни. Потім ще. Дратівлива мелодія почала нервувати. Зняв чоботи і ходив по воді босоніж. Темрява дратувала ще більше. Вирішив викликати Око, хай відпрацьовує ліхтариком, хоч якесь розмаїття.

Око радісно кружляло й моргало з докором. Авже ж, давненько я не випускав його на прогулянку. Стало трохи світліше. Навколо були лише грубі гранітні стіни, підлога виглядала так само. Верх потопав у темряві. Попросив Око піднятися. Там, на висоті метрів десяти, виднілися грати.

Зрозуміло. Камеру мені виділили меганадійну. Навіть пробрало від думки, що мене тут і залишать, без їжі й води. Ну, вода є. Але особливих варіантів вибратися я не бачив. Рано чи пізно я тут перетворюся на божевільного уламка Героя, неспроможного підняти меч. І що тоді? Доля гірша за смерть, як на мене.