волошка

Глава 33

Зранку прокидаюся від того , що чітко відчуваю на собі гострий погляд . Як тільки розплющую очі то бачу , що Роман таки дійсно дивиться на мене .

- Доброго ранку - вітаюсь першою .

- Я б сказав , доброго обіду - з посмішкою відповідає .

- Справді - дивуюсь , адже  думала , що зараз тільки восьма або девята ранку .  

-  Так , а ти так солодко спала , що я навіть не будив тебе - відповідає і в двері хтось дзвонив .

- Ти на когось чекаєш - здивовано запитую .

- Так , мабуть жінка з дитиною повернулися - на повному серйозі відповідає і піднімається з ліжка і просто іде геть ,  а в мене просто дав мови відібрало , невже в нього справді є жінка з дитиною .

Вже через кілька хвилин я чую , як вхідні двері зачиняють і хтось прямує до спальні . А якщо це і справді його дружина , а я тут на їхьому ліжку  та ще й в у футболці її чоловіка . Коли двері відкриваютья і в кімнату заходить тільки Роман , то в мене просто дух перехоплює .

- Чому ти досі в ліжку , підіймайся , зараз буду вас знайомити - сторого відповідає Роман і просто виходить з кімнати . А я одягась в той самий одяг , яки був  на мені вчора . Швидко одягаюсь і досі не можу повірити , що в нього справді є дитина і дружина , невже він весь час мені брехав .

 Повільно виходжу зі спальні і прямую до кухні , на ній занадто тихо і це мене ще більш напрягає . Повільно заходжу до кімнати і бачу там тільки Романа , який розкладає їжу з пакетів .

- А де дружина з дитиною ? - ледь вимовляю  і дивлюсь на його очі .

- Сонечко , ти що справді повірила ? - здивовано запитує .

- Так - серйозно відовідаю .

- Я б не став зроджувати своїй дружині , і тебе б ніколи не використовував   - відповідає і скорочує відстань між нами і загрібає в свої обійми - То я доставку замовивм - з усмішкою промовляє  .

- Я так злякалась , адже думала , що й справді в тебе є дружина і дитина - майже зі сльозами відповідаю .

- Так , заспокойся  а то ми сусідів знизу затопимо - з усмішкою відповідає  і цілує мене в лоб - я ніколи  не був одружений і дітей також не мав .

- Я вірю тобі , але ти так строго тоді відповідав , що я правді повірила що це правда - вірішила всетаки поділитись своїми периваннями .

- Вибач . що змусив тебе переживати - відповідє і знову цілує , але цього разу в щоку .

- Вибачаю , а що ти казав про доставку - з хитринкою в очах запитую .

- Я замовив нам обід , тому прошу до столу - відповідає і показує рукою в бік столу .   

- Будь ласка , не лякай мене бішьше так - прошу в нього .

- Звичано , я не  думав , що ти повіриш -  відповідає і притягає мене в свої обійми .

Сніданок , чи то обід пройдов дуже добре , надзвичайно смачний сніданок був замовлений Ромою .

- Ти можеш відвести мене до квартирри ? - прошу у хлопця .

- Так , звичайно , ми ж разом їдемо - відповідає і підіймається  зі свого стільця .

-  Та я  сама поїду , адже там там прибирати потрібно - відповідаю і дивлюсь в його очі .

- А я що не можу прибирати ?- дивується він .

- Та , в тебе ж напевно багато своїх справ - відповідаю і опускаю очі додолу .

- Та , сьогодні ж субота , і там ми зможемо провести час разом  - з усмішкою промовляє .

- За прибиранням ?- здавовано запитує .

- А чому б і ні - потискає плечима .

Прибравши зі столу я направилась у ванну кімнату , бо з того переляку навіть не розчесала волосся , тому розчісую його і збираю в пучок , так вже через пять хвилин ми їдемо в машині на мою кравтиру .

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше