Одразу читаючи всю інформацію не розуміючи нічого дочитую до кінця і вірогідність батьківства 99,9 .
Ніколи не думала , о мені буде настільки погано від прочитаного , серце болісно защемило , з очей рікою лилися сльози , а я нічого не могла вдіяти . Швидко пожмакала папір і думала , що це мені допоможе , але так нічого й не сталось , серце все ще щимило .
Я думала , що це все просто моя фантазія , моя мама ніколи б не зрадила батьку , але вийшло , так , що я сильно помилялась . Яка в вона все-таки підступна і жорстока . Зараз я хотіла просто почути від неї всю правду , але розуміла , що через два дні я їду звідки , от тоді та розповім їй все , що думаю . Зараз в мене в голові крутиться одна фраза , як вона могла . Але що тут сказати , це ж моя мама .
Якби Рома був поруч , то обов'язково зміг би заспокоїти мене . Лягаю на ліжко та обіймаю подушку , на якій залишилися його парфуми , в ніздрі одразу вбиває такий знайомий і рідний запах. І так в сльозах і я засинаю навіть не повечерявши
Не знаю , скільки часу я спала , але прокинулась від того , що друга частина ліжка прогнулась , бо на ній хтось був . Розплющую очі та бачу перед собою Романа .
- Рома - тихо шепочу і кидаюсь обіймати його .
- Я не хотів тебе будити вимовляє і цілує мене в скроню , він завжди так робить , коли ми довго не бачимось .
- А я не хотіла засинати не побачивши тебе - тихо відповідаю і відпускаю його зі своїх обіймів .
- Ти якась засмучена , щось сталось ? - обережно запитує .
- Так - відповідаю і сльози знову навертаються на мої очі .
- Ей , маленька заспокойся - ніжно шепоче і погладжує мене по спині .
- Як вона могла - злісно шиплю
- Хто ? - здивовано запитує .
- Мама . Альбіна її рідна донька - відповідаю і починаю просто ридати на його плечі
- Як ? - шоковано запитує .
- Сама не знаю , сьогодні прийшли результати тесту ДНК і все підтвердило - схлипуючи відповідаю .
- Все , заспокойся - через кілька хвилин відповідає .
- Як ? - тихо запитую .
- Я ж казав , що хочу провести вечір разом , тому забути всі негаразди та думай тільки про те , чого найбільше хочеш - ніжно шепоче він і дивиться в мої заплакані очі .
- Просто хочу поцілувати тебе - тихо зізнаюсь і дивлюсь на те , як на його обличчі розпливається посмішка і вже за декілька секунд наші губи сплітаються в єдиному танці . Він владно керує моїми губами і це мені неабияк подобається . Першою розмикаю наш поцілунок і як завжди відводжу погляд в сторону .
- Я ж казав не робити так - шепоче десь біля мого віха .
- Казав - ледве вимовляю , адже його дихання ніжно лоскоче мою шию .
- Тоді чому ти постійно відводиш погляд ? - знову ставить те саме питання .
- Бо я соромлюся - чесно відповідаю .
- Кого , мене ? - здивовано запитує .
- Так - нарешті відповідаю .
- Ей , тобі нема чого соромитися - заспокою мене і загрібає у свої обійми - ми дуже мила , коли так робиш - тихо шепоче він .
- Дякую - відповідаю і цілую його в щоку .
- Можливо тобі буде потрібна моя допомагає на завтра ?- запитує він
- А як же твоя робота ?- ставлю йому запитання .
- Ну , після роботи , адже вона на тебе також чекає - з усмішкою промовляє .
- Тоді добре , мені завтра потрібно поїхати ,а я навіть не зібрала жодних речей - відповідаю і розумію , що речей справді в мене багато , а я так і не почала їх збирати .
- Нахвилюйся , я тобі допоможу - запевняє мене .
- Ти ж, мабуть, голодний - згадую про вечерю , яку приготувала .
- Трішечки - зізнається він
- То ходімо повечеряємо - пропоную йому .
- Ти це все приготувала ?- запитує мене , коли я ставлю перед ним нашу їжу
- Ну так - зізнаюсь .
- Сонечко , мені дуже приємно , але ми могли просто замовити доставлення , адже ти цілий день на роботі працювала , а потім це й за плитою .
- Мені захотілось приготувати для тебе вечерю - чесно зізнаюсь .
- Дякую тобі , мені дуже приємно - вимовляє і цілує мене в губи .