волошка

Глава 28

Два дні пролетіли непомітно , в мене майже нічого не змінилось , але одне запам'ятається на все життя , а саме наше з Ромою перше побачення . Я дуже сильно хвилювалась , але все це було марно , адже поруч зі мною була людина , яка вміє заспокоїти одним поглядом . Побачення проходило на даху хмарочоса для нас двох було накрити стіл , всюди були запалені свічки та шикарний букет червоних троянд . Від цього всього в мене перехоплювало дух . Це все було непередбачувано, але водночас так приємно . Вчорашній день дав мені сили йти далі і все сьогодні будуть готові результати  тесту ДНК . Але це ввечері , спочатку потрібно відпрацювати цілий день на роботі і вже потім продовжувати своє розслідування .

Мушу визнати , що працювати в моїй кампаній мені було по думі , хоч і це не робота моєї мрії , але все одно я знала , що працюю для свого майбутнього .

Мама за весь час так і нічого не запідозрила . наше спілкування було як завжди холодним , ми бачились тільки зранку перед роботою і це не завжди . Вона абсолютно не цікавилась моїм життям , а я цього навіть не помічала . Адже зараз я чітко відчуваю поряд з собою близьку людину , і от зараз я знову читаю його повідомлення , яке написано ще о четвертій годині . Цікаво , навіщо він так скоро  прокинувся ,  зараз тільки сьома  ранку і я досить важко прокидалась .  як тільки я розплющила очі , то потягнулась до телефону , ніби  відчувала і одразу , як тільки розблоковую пристрій помічаю повідомлення Роми .

" Доброго ранку маленька , знаю . що сьогодні в тебе важкий день , тому ввечері я маю для тебе сюрприз , маю надію на те , що твій важкий день забудеться хорошим вечором . Сьогодні я їду в інше місто , тому ми цілий день не побачимось , але ввечері я обов'язково прийду . Чекай на мене моя маленька ."

Перечитуючи це повідомлення в треби раз під час сніданку я просто розпливаюсь і справді  такі повідомлення мене мотивують на цілий день . Так , як мами вже немає , то я змогла спокійно вийти через головний вхід і піти до будиночка Роми . Так , він і долі продовжує вити на нашій території , адже багато часу проводити з мамою .Спокійно відімкнувши двері зайшла в середину і знову з'явилася посмішка на моєму обличчі , адже в будиночку було чисто , не кожен хлопець так підтримує чистоту . 

Так , як кожного ранку я збираюсь , то вже маю практику збиратись з хвилин п'ятнадцять , іноді і швидше .

Чому час так скоро плине ? Саме це запитання я задала собі , коли побачила на годиннику четверту годину , а я навіть не обідала . Роботи було багато , тому я навіть не помітила це , зрозуміла це тільки тоді , коли очі почали сильно боліти .  Вирішила зробити собі невеличку перерву і за одна пообідати , легкий салат цезар , який замовила  швидко опинився в моєму шлунку , я навіть не помітила , що так зголодніла . Але моя перерва закінчилась , тому я знову повернулась до роботи , адже хотіла закінчити скорше , що приготувати нам з Ромою вечер ще до приходу мами . адже вона може запитати , чому я готую на двох , якщо я вечеряю одна . Але як виявилось мої плани не здійсняться , адже Ульяна ( моя колега ) принесла  ще деякі документи , які потрібно перекласти . 

Я думала , що це швико , але коли подивилась , що на годиннику все сьома , а в мене ще десь на пів години роботи , то  моя думка змінилась .Вже через сорок хвилин я все-таки збираюсь додому , втомлена  і дуже голодна , зате як писав Роман вечір буде приємним . Цікаво , він вже повернувся , бо за цілий день так і не відповів на моє повідомлення . Дорогою до дому вирішила приготувати плов з салатом , думаю всі продукти вдома знайдуться . 

Розплатившись з таксистом тихенько пробираюсь до будиночка Роми   , помічаю , що тут все , так . як я і залишила , значити Роман ще не повернувся , швидко змінюю одяг і змиваю всю косметику прямую до будинку і  де тихо і не чути жодного  звуку . Цікаво , де вона зараз

.Але погані думки я вирішила замінити приготуванням вечері  , десь через пів години вечеря була готова і зібравши все піднявшись  до себе . На столі одразу побачила конверт на своє ім'я , одразу зрозуміла , що це результати ДНК , мабуть, тітка Оля принесла його до мене , а я вже за нього і забула . Руки одразу почали труситись і я не могла розірвати цей клаптик паперу . відкривши його , розумію , що зараз вся правда відкриється і все стане на своє місце . Одразу читаючи всю інформацію не розуміючи нічого хотіла просто дочитую до кінця і ......

Ну що ж любі читачі та друзі , вибачте , що так довго зникала , але я вже повертаюсь до вас і тепер глави будуть виходити частіше .  А зараз хочу почути вошу думку , щодо результатів тесту ДНК , як думаєте тест буде позитивний  чи негативний . Відповіді чекаю в коментарях .

Приємного читання .




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше