Прокидаюся зранку в хорошому настрої , як тільки підіймаюсь з Ліжка , то прямую відкрити двері на балкон , щоб раннє свіже повітря наповнило кімнату . Раптом я помічаю букет квітів , підходжу до нього і розпливаюсь в усмішці . Чудові сині волошки зібрані у гарний букет . Раніше мені ніхто не дарував таких квітів , тому я була приємно вражена . Занесла квіти до кімнати та пішла набирати у вазу води , повернулась і ще раз поглянула на квіти , раптом в моє око впала записка , яка сховалась між квітами . Повільно витягаючи її розкриваю , і читаю зміст :
" Доброго ранку красуне ,
Думаю , що ти проведеш цей день чудово і не будеш сумувати . Ввечері ми побачимось і я допоможу тобі з фірмою .Частіше посміхайся , адже усмішка в тебе прекрасна " .
Ці слова змушують мене посміхатись , раніше мені ніхто не писав ось таких записок , тому мені було дуже приємно .
Швидко зробивши всі ванні процедури спускаюсь на перший поверх , мами як завжди немає і це мене почало бентежити . Думаю нам варто поговорити серйозно про це . На сніданок я захотіла сирників , тому почала сама їх готувати . Вже через пів години все було готово і я почала свою трапезу . Подумки вирішую приготувати якісь пиріг , бо Рома вирішив мені допомогти і я хотіла зробити приємно . Тим більше він цілий день буде на роботі та смачна вечеря йому не завадить . Доки думала , який саме пиріг буду випікати , то вже й сирники закінчились . Швидко направилась до своєї кімнати та почала вибирати одяг , щоб піти в магазин по продукти . Одягла сині джинсові шорти та білий топ , волосся просто розчесала і залишила розпущеним , зробила мінімальний макіяж і вийшла з кімнати .
- Добрий день - вітаюсь з Олександром і тіткою Олею .
- Добрий - відповіли майже одночасно .
- Тітко Олю , я їду в магазин щось потрібно купити ?- запитую , адже за покупку продуктів відповідає жінка , а я б могла їй допомогти .
- Так , потрібно фрукти свіжі купити та там в мене є ще цілий список - відповідає жінка .
- То можливо ми разом поїдемо ?- запитую , адже так я зможу запитати в неї , що вдома в нас є і не переплачувати за Лишні продукти .
- Добре доню - з посмішкою відповідає .
- Вже через двадцять хвилин ми були в торговому центрі , тітка Оля йшла поруч , а я везла візок .
Ми повільно проходились різними відділами та слідували за списком . Через пів години ми іже стояли на касі та Олександер доніс всі покупки , а я покликала тітку на чай , вже звичайно відмовлялася , але я змусила її с бо сказала , що сильно ображуся .
- Злоточко , не треба було мені йти з тобою - ще раз повторює жінка .
- Не переймайтеся , все гаразд - запевняю її . Ми зробили своє замовлення , а саме чорний чай для тітки Олі та зелений для мене , кусочок торту наполеон і чекали свого замовлення .
- Злото - почула я своє ім'я зі спини та обернулась туди .
- Артем ?- здивовано питаю .
- Так - підтверджує він і легко обіймає мене .
- Знайомся , це тітка Оля - показую на жінку , яка почувала себе дуже не впевнено .
- Артем - сам відповів він .
- Ти як тут опинився ?- запитую в нього .
- Ну , це моє кафе , тому я тут частенько буваю - з усмішкою відповідає .
- Правда ? - здивовано запитую .
- Абсолютно - підтверджує він і саме в цей момент до нас підходить офіціант і світить наше замовлення за столик .- Аліса , це все коштом закладу - це Артем звертається до офіціантки .
- Ні , ти що - заперечую я , але Аліса вже пішла геть .
- Так , я пригощаю - чітко відповів він .
- Добре , дякую - посміхаюсь йому .
- Та вибач , я вже маю бігти , ще зустрінемось - прощається і так само легко обіймає мене .
- Бувай - відповідаю і повертаюсь до тітки Олі .
- І хто цей чарівний юнак ? - цікавиться жінка .
- Мій недавній знайомий _ відповідаю і роблю один ковток напою .
- Зрозуміло - з хитрість відповідає.
Доки ми пили чай і смакували десертом , то розмовляли про всякі дрібниці , а дорогою додому , я розповіла , що хочу приготувати пиріг з вишні та запечи м'ясо з картоплею в духовці , Тітка Оля знала , що я добре вміла готувати , тому легко віддала кухню в моє господарювання . Піднялась до себе в кімнату , щоб зав'язати волосся , але тій мобільний не дав мені цього зробити .тому прийшлось прийняти виклик .
- Добрий день - одразу почала я .
- Добрий день - чемно відповідаю .
- Злата Ігорівна ?- ставить запитання мій співрозмовник .
- Так - відповідаю .
- Це Іванка , секретар Ілони Сергіївни - відповідає дівчина .
- Щось сталося ?- ставлю питання , адже не розумію , навіщо вона мені телефонує .
- Ні , просто вона сама попросила вас приїхати на фірму прямо зараз - швидко відповідає .
- А чому сама не набрала ?- це запитання мене справді мучило .
- Я не знаю - просто відповідає .
- Добре , скажи , що я зараз приїду - відповідаю і прямую на вихід з будинку . Коротко кажу Олександру і ми вже їдемо до офісу .
Швидко віднімаюсь до потрібного поверху і зупиняюсь біля Іванки :
- Мама у себе ?- питаю , адже мені не давало спокою те , що мама мене навіть на роботу викликала , мабуть, це і справді дуже важливо .