З кожним маленьким кроком я ставала ближче до дверей і мої ноги з кожною секундою тряслись сильніше . Ось я стою пере самими дверима , спостерігаю за силуетом , який так нікуди і не подівся . Повільно провертаю ключем у замку і відчиняю двері . Швидко виставляю перед собою балончик , який таки додумалась взяти з собою .
Нічний гість робить крок на зустріч і тепер його обличчя освічує світло з моєї кімнати .
Ти знаєш , що людей не можна лякати ?- бурхливо питаю .
Знаю - спокійно відповідає мій новий знайомий - я ж написав , що ввечері ми побачимось , чи ти не прочитала записку .
Читала , але не думала , що ми і справді зустрінемось - чесно зізнаюсь .
Чому ?- ставить питання .
- Давай краще проходь , бо тебе може хтось помітити - швидко відповідаю і вже через хвилину він стояв посеред моєї кімнати , доки хлопець розглядав мою кімнату я зачинила двері і повернулась до хлопця .
- А в тебе тут гарно - раптом промовляє він .
- Дякую , сідай , тільки в мене тут трішки безлад , я документи розглядала _ відповідаю і починаю збирати свої роздруковані папірці .
- А що за документи ? - цікавиться він .
- Та тут інформація на нашу фірму - відповідаю і закінчую збір документів , повільно відходжу до комода і кладу все в першу полицю .
- Мені цікаво , як ти заліз на мій балкон ? - ставлю питання , яке мене дійсно цікавило.
- Дуже легко , це тільки другий поверх - легко відмахується він . а я звертаю увагу на його руки і довгі фаланги , мені завжди подобалось це в хлопцях .
- Знаєш що саме дивно ? - з посмішкою промовляю .
- І що ж - з серйозним обличчям відповідає .
- Те . що ти залазиш до мене в кімнату , а я навіть не знаю твого імені - це було дуже дивно .
- ну тоді я буду Ромео - з посмішкою відповідає .
- А якщо справді ? - коли він сказав Ромео , то я згадала слова подруги . і моя усмішка стала ще ширшою.
- Якщо справді , то Роман - нарешті я дізналась його ім'я .
- Дуже приємно - відповідаю .
- І мені Злато - посміхається у відповідь .
- А ким ти працюєш , якщо ти живеш у тому будиночку ? - цікавлюся в нього .
- Сідай , а то розповідь буде довга - промовляє і я прямую до нього , він опирається на спинку ліжка , а я сідаю біля цього . Рома однією рукою обіймає мене , а іншу кладе на моє коліно . Повільно погладжує його , а це мене аж ніяк не бентежить , навпаки в його обіймах мені спокійно і добре . Доки я хлопаю в долоні світло виключається , і кімнату освітлює тільки мій нічний , який розмістився з боку біля ліжка .
- Насправді я приїхав сюди з Кропивницького , десь два місяці тому , за освітою я юрист , і хотів працювати в вашій компанії , але твоя мама , взяла до себе в охоронці , мовляй так буде краще , я хотів заперечити та відмовитись , але вона вжила інших заходів і я був змушений погодитись . Так , як я їй потрібний цілодобово , тому й живу в тому будиночку . Ще коли я навчався , то познайомився , з твоїм батьком , коли він приїжджав до мого міста . Ми досить добре порозмовляли , хоча і знайомство у нас було дивним , але він сказав мені одну річ , яку я ніколи не забуду , саме тому приїхав , щоб працювати у його фірмі , але коли дізнався , що його з нами вже немає , то було пізно , і йти мені було нікуди .
- Тобто ти був знайомий з моїм батьком ? - здивовано запитую .
- Так , він був чудовою людиною , і ше багато розповідав про тебе - з усмішкою промовляє .
- Надіюсь хороше - обережно запитую .
- Ну звичайно - посміхаючись відповідає .
- Якщо ти юрист , то зможеш мені допомогти ?- запитую , адже він вже має освіту і добре розуміється на своїй справі .
- Звичайно , але сьогодні хочу побути з тобою - спокійно відповідає , а в мене мурашки від того , що він хоче побути зі мною .
- Добре , можливо фільм подивимось - відповідаю , коли розумію , що я вже довго нічого йому не відповідаю .
- Можна - знизує плечима юнак .
- Тоді ти вибираєш фільм , а я зараз прийду - пропоную йому угоду .
- Добре - відповідає і набирає з моїх рук ноутбук , який я вже встигла підняти з полиці .
- Швидко спускаюсь на перший поверх і зустрічаю там тітку Олю , яка миє підлогу , вона завжди це робить пізно ввечері , щоб кожного ранку було чисто .
- Тітко Олю , а ви не бачили , де мама ? - запитую в неї , адже на дворі вже ніч , але вона так і не повернулась .
- Ні , вона ще не приходила - відповідає вона .
- Добре , дякую - швидко зникаю за дверима кухні , підходжу до морозилки та дістаю звідти морозива , як завжди воно з кокосом , в іншу руку буру дві ложки та прямую назад до кімнати .
- Ну , що ти вибрав щось ?- запитую в Роми.
- Так , комедія підійде ?- запитує в мене , а я радію , що він вибрав не жахи .
- Так , звичайно - посміхаюсь і сідаю біля хлопця - я тут нам морозиво принесла , але не знаю , чи ти любиш з кокосом .
- А не забагато морозива для такої маленької дівчинки?- з хитрістю в очах запитує .
- Ну , я ж не сама буду його їсти - ці відповідь змушує його посміхатись , від чого в нього з'являється мила ямочка на щоці .
- Звичайно - впевнено відповідає .
- А ти не знаєш , де мама , бо наскільки я зрозуміла , то ти поруч з нею постійно , а зараз ти тут , але її немає ?- вирішила запитати в хлопця , щоб розставити всі крапки над і .
- Я не знаю де вона , десь о четвертій годині вона дала мені останнє на сьогодні завдання , і сказала , щоб я їхав додому , а вона прийде пізніше - спокійно відповідає він .
- Зрозуміло - просто відповідаю і ми починаємо дивитись фільм . Мушу визнати він був цікавий , хоча більшу частину з нього ми розмовляли . Рома намагався розвеселити мене , адже помітив , що після запитання про маму , я трішки засумувала . Десь , о першій годині ночі хлопець пішов геть і я заснула з запахом його парфумів на моїй подушці .